Ежі можуть бути переносниками хвороб і сказу, або це лише міф? Які насправді небезпеки існують для людей і тварин?

Голими руками єжів краще не брати (фото ілюстративне: Getty Images)

Єжі часто з’являються поруч з людьми та домашніми тваринами. Проте, чи можна вважати їх небезпечними – знають не всі.

Основне:

• Справжня загроза: єжі є носіями гельмінтів (якими можуть “ділитися” з людьми та іншими тваринами) і регулярно “збирають” кліщів у траві.
• Міф про сказ: в Україні не зафіксовано випадків зараження через контакт з єжем.
• Піна з рота: це не хвороба, а “маскувальний” механізм від хижаків.
• Ризик правця: інфекцію можна підхопити навіть через подряпину, тому важливо мати актуальну вакцинацію.
• Рекомендація спеціаліста: якщо єжу потрібна допомога, брати його в руки слід лише в рукавичках або через тканину.

Чи можна вважати єжів небезпечними

Експерт зазначила, що в цілому єжі – “тварини-одинаки”, які “не дуже люблять, коли їх чіпають”.

“Отже, якщо їх не “загоняти в кут” і не намагатися розгорнути колючий клубок – вони радісно ігнорують всіх навколишніх”, – пояснила Михайлюк.

Водночас вона визнала, що “єжі безумовно можуть вкусити“. І зуби у них, за її словами, досить гострі, “пристроєні для розгризання міцного хитину”.

“Але небезпечними я б їх не назвала… Єжі – маленькі… І зазвичай обирають стратегію втечі або захисту голками”, – поділилася зооволонтер.

Чи переносять вони хвороби та інфекції

Представниця ППЇ повідомила, що “єжі часто мають цілий спектр гельмінтів“. Тому “вони цілком можуть передавати їх домашнім тваринам і людям”.

“Якщо раптом хтось захоче щось з’їсти немитими після єжа руками – дуже не раджу (я бачила мазок під мікроскопом – дуже багатий внутрішній світ)”, – зазначила експерт.

При цьому “теорія” про те, що єжі є носіями сказу – насправді не відповідає дійсності.

“Щодо сказу – поки що нам невідомо про задокументовані випадки хворих єжів, або ж про зараження через контакт з єжем в Україні”, – повідомила зооволонтер.

Це, на її думку, “просто поширена “лякалка”.

“Чого варто остерігатися, так це правця (смертельно небезпечної інфекційної хвороби, яка вражає нервову систему, – Ред.). Але його з такою ж ймовірністю можна “підхопити” через випадкову подряпину об якийсь паркан на вулиці”, – зазначила Михайлюк.

Вона також нагадала, що українцям слід стежити за вакцинацією та поновлювати її у разі необхідності (якщо з моменту попередньої вакцинації минуло більше 10 років).

“В Україні останню вакцинацію підлітки отримують у 16 років, а далі контролюють це самостійно, без нагадування шкільної медсестри”, – пояснила єжевед.

Чи правда, що єжі можуть “пускати пену з рота”

Ситуація, коли єж “пускає пену з рота”, за словами Михайлюк, цілком реальна.

“Дійсно, вони таке роблять. І жахливо лякають цим неподготовлених людей”, – констатувала вона.

Зооволонтер визнала, що виглядає цей процес досить “незвично”.

“Колюче тіло вигинається під неестественним кутом, єжика “корчить і викручує”, йде піна (жах, сказ, паніка). Насправді це – маскувальний механізм“, – повідомила спеціаліст.

Вона уточнила, що єж просто “вспінює” ароматну субстанцію з повітря і слини”, а потім – “наносить її на себе”.

“Так він стає менш помітним для хижаків у своїй місцевості”, – пояснила експерт.

Чи правда, що єжі – “губки” для кліщів?

“На жаль, це так”, – визнала Михайлюк.

Вона уточнила, що з одного єжа “можна зняти з десяток кліщів, а то й більше“.

“Кліщі мешкають у траві, а єжі пересуваються на її рівні. Так і “зривають кліщовий джек-пот“, – додала спеціаліст.

В цілому, за її словами, “єжів краще не чіпати” (адже вони цього не люблять).

“Але якщо хтось знайшов виснажену або поранену тварину – краще брати її в рукавицях або ж через тканину. Ніколи не можна виключати ризик уколотися або ж бути укушеним”, – підсумувала зооволонтер.