В Україні планується системне впровадження дуальної форми навчання у закладах вищої освіти (ЗВО). Вже у 2026 році дуальна освіта має стати “новою нормою”.
Пріоритетні завдання та напрямки навчання
В цілому Трофименко окреслив чотири кроки МОН, покликані втримати людей в Україні та зробити університети точками розвитку громад:
- підвищення стипендій і гнучкі гранти для студентів;
- масштабування дуальної освіти;
- інвестиції в дослідницьку інфраструктуру;
- посилення управлінської спроможності ЗВО.
Він повідомив також, що міністерство “переходить до системного впровадження дуальної форми у ЗВО”.
Посадовець пояснив, що роботодавці та державні підприємства забезпечать при цьому:
- місця навчання на виробництві;
- наставництво;
- спільне оцінювання результатів.
Серед пріоритетних напрямків – спеціальності для відновлення:
- інженерія;
- енергетика;
- ІТ/кібербезпека;
- логістика;
- будівництво;
- агрохарчові технології;
- медицина.
“Дуальна освіта має стати новою нормою вже в 2026 році“, – наголосив заступник міністра.
Насамкінець він розповів, що в межах запровадження дуальної освіти в Україні:
- університети формують дорожні карти дуальних програм і портфелі партнерств;
- бізнес і державні підприємства – можуть подавати технічні завдання та визначати місця для дуального навчання.
“Спільна мета – зберегти людський капітал і закріпити за університетами роль опорних інституцій відновлення країни”, – підсумував представник МОН.
У чому суть дуальної форми освіти
Дуальна форма здобуття освіти – це спосіб навчання, за яким теоретичний матеріал опановується в закладі з педагогом, а практичне навчання – проходить на виробництві.
У МОН ще раніше пояснили, що такий підхід суттєво відрізняється від “практичних відпрацювань”, оскільки в його основі – не просто закріплення теорії на практиці, а саме навчання в умовах виробництва.
Йдеться про те, що після випуску молодь, яка навчалась за дуальною формою:
- вміє працювати з технікою;
- розуміє всі технологічні процеси;
- має досвід взаємодії з досвідченими фахівцями підприємств.
“Часто їм потім пропонують відкриті вакансії на цьому ж підприємстві, тож їхнє працевлаштування є досить високим”, – розповіли українцям у МОН.
Отже, дуальна освіта дозволяє студентам вивчати теоретичний матеріал в аудиторіях і отримувати практичні навички безпосередньо на підприємствах (де вони виконують посадові обов’язки, які відповідають конкретній спеціальності).
При цьому робота студентів за дуальною формою – оплачувана (сума заробітку залежить від домовленостей із роботодавцем).
Передумови дуальної освіти в Україні
В цілому батьківщиною дуальної освіти вважають Німеччину, яка запровадила навчання у пропорції “30% теорії, 70% – практики” ще в минулому сторіччі. Згодом такий підхід запозичили в Європі, Канаді, Південній Кореї та Китаї.
В Україні дуальне навчання почали пілотували впродовж 2015-2017 років.
Тоді було запущено експеримент з організації навчально-виробничого процесу з елементами дуальної форми навчання на базі Вищого професійного училища №33 у Києві (професія “Кухар”), Вищого професійного художнього училища у Львові (професія “Маляр”) і Вищого професійного училища машинобудування у Запоріжжі (професія “Токар”).
Перший випуск трьох експериментальних груп засвідчив позитивні результати впровадження елементів дуальної форми навчання:
- високий рівень працевлаштування – до 97%;
- підвищення якості професійної підготовки – на 12-17%;
- додаткові фінансові надходження – до 50 тис. гривень у кожному закладі;
- зменшення витрат на комунальні послуги та витратні матеріали;
- більш стійка та взаємовигідна співпраця з роботодавцями.
У вересні 2018 року концепцію підготовки фахівців за дуальною формою отримання освіти схвалив Кабінет міністрів України.
Впродовж 2020/2021 навчального року дуальну форму освіти застосовували вже 217 українських закладів професійної освіти.
У 2023 році в Україні затвердили Положення про дуальну форму здобуття фахової передвищої та вищої освіти.