Як переселенцям дослідити свій родовід (фото ілюстративне: Getty Images)
Після вимушеного переїзду з Криму чи Донбасу багато українців втратили зв’язок не лише з домівкою, а й із родинною історією. Втрачені документи та розпорошені архіви – стали серйозною перешкодою для тих, хто хоче дослідити свій родовід.
З чого розпочати пошуки тим, хто далеко від дому
“Вихідцям із Донбасу і Криму варто пошукати інформацію в інтернеті, бо у 1990-х 2000-х роках було багато документів оцифровано. Якщо у них залишились адекватні знайомі на Донбасі чи Криму, з ними теж можна поговорити про родичів. Варто спробувати щось дізнатись, бо ми не знаємо, скільки ще ця інформація нам буде недоступною”, – каже дослідниця.
У випадку, якщо люди втратили домашній архів – фото, документи, старі листи, варто спробувати сконтактуватись із сусідами чи знайомими їх родичів. Ті можуть поділитись цікавою інформацією.
Якщо у родині були учасники ОУН або УПА, варто шукати відомості в архіві Служби безпеки України або Архіві Визвольного руху. Частина документів доступна онлайн. Якщо ж рідні воювали у складі Червоної армії, інформацію про них можна знайти в електронній базі, створеній Музеєм історії України у Другій світовій війні.
Крім того, Ніколаєва рекомендує долучитися до професійних спільнот у соцмережах, зокрема до фейсбук-групи UA Geneology. Там діляться інструкціями, порадами та успішними прикладами дослідження родоводу. А ще один сучасний інструмент – генетичний аналіз: можна здати ДНК і створити профіль на сайті MyHeritage, щоб знайти родичів навіть за кордоном.
У випадку, якщо родина має коріння у Росії, то дослідити його буде складніше, оскільки архіви там закриті для населення.
“Я б не радила сьогодні подавати запити в їхні архіви самостійно. Хіба якщо є можливість подати запит через притомних людей, які мешкають там, бо хтозна скільки для нас ці архіви це будуть закриті. Що Білорусь, що Росія – закриті тоталітарні системи, такі ж, як були за радянських часів. Знайти там якусь інформацію дуже важко”, – каже Ніколаєва.