Договір про довічне утримання – які його особливості в порівнянні з заповітом та як його правильно оформити.

Пенсіонери повинні включити в угоду всі платежі (фото: Getty Images)

У ЗМІ та соціальних мережах активно рекламуються агентства, які пропонують літнім людям догляд в обмін на житло. Проте за привабливою вивіскою “турботи” часто приховані шахрайські схеми. Внаслідок цього самотні пенсіонери ризикують залишитися без даху над головою та без засобів до існування.

Головне:

• Квартиру отримують одразу. Майно стає власністю опікуна в день підписання угоди, а не після смерті, як у випадку з заповітом.

• Ризик залишитися без допомоги. Отримавши нерухомість, особа може припинити догляд або купувати мінімум продуктів і ліків.

• Пропишіть кожну деталь. В угоді потрібно чітко зазначити всі обов’язки: від конкретних сум на проживання до частоти прибирання.

• Захист від виселення. Обов’язково включіть в угоду пункт про ваше право на довічне проживання у своїй кімнаті.

• Гроші та індексація. Вся допомога повинна мати чітку грошову оцінку, яка повинна зростати разом з інфляцією.

• Заборона на продаж. За життя пенсіонера новий власник не має права продати, подарувати або закласти цю квартиру.

Житло в обмін на догляд: як захистити себе та в чому полягає пастка угоди довічного утримання (інфографіка РБК-Україна)

Пастка довічного догляду: де криються ризики

Українське законодавство дійсно дозволяє передавати майно в обмін на забезпечення життєдіяльності, зазначає адвокат Євгеній Булименко.

Згідно зі статтею 744 Цивільного кодексу України, за договором довічного утримання одна сторона (відчужувач) передає у власність іншій стороні (набувачу) свій будинок, квартиру або інше майно, а натомість отримує постійну турботу та матеріальну підтримку до кінця життя.

Читайте також:Шахраї масово розсилають фейкові повідомлення про “збереження пенсій”, – ЦПД

Укласти таку угоду може будь-яка фізична особа незалежно від віку чи стану здоров’я. Проте адвокат Євгеній Булименко звертає увагу на ключовий юридичний нюанс, про який літні люди часто не здогадуються або не надають йому значення.

“Право власності на майно за договором довічного утримання переходить від відчужувача до набувача з моменту нотаріального посвідчення угоди та державної реєстрації прав на нерухоме майно. Це основна відмінність договору довічного утримання від заповіту, за яким право власності на спадкове майно переходить лише після смерті спадкодавця та відкриття спадщини”, – підкреслює експерт.

Саме в цьому і полягає найбільша небезпека. Ставши за документами повноправним власником квартири, новий власник може просто “забути” про свої обіцянки.

За словами юриста, літні люди регулярно стикаються з недобросовісною поведінкою, коли утримання надається в надзвичайно обмеженому обсязі або зовсім припиняється.

Правила складання надійного договору

Щоб не стати жертвою цинічних шахраїв і не опинитися на вулиці, кожне слово в угоді повинно бути ретельно перевірене. Адвокат радить пенсіонерам уважно контролювати процес підготовки документів і наполягати на включенні принципових пунктів.

По-перше, необхідно максимально деталізувати обов’язки доглядальника. Фрази на кшталт “забезпечувати всім необхідним” в суді не працюють. Має бути чітко прописано, скільки разів на тиждень купуються продукти, які саме ліки оплачуються і які комунальні послуги покриваються.

По-друге, вкрай важливо юридично зарезервувати за собою житлове приміщення.

“Цілеспрямовано передбачити в угоді обов’язок набувача забезпечити відчужувача або третю особу, в інтересах якої укладено угоду довічного утримання, житлом у будинку (квартирі), переданому у власність набувача за договором довічного утримання, з визначенням достатнього розміру тієї частини житла, в якій відчужувач матиме право проживати”, – зазначає Євгеній Булименко.

Такий крок гарантує, що літня людина не залишиться без даху над головою відразу після візиту до нотаріуса. Крім того, в угоді обов’язково слід зафіксувати фінансову оцінку всієї допомоги в грошовому еквіваленті та прописати її регулярну індексацію з урахуванням інфляції.

Закон на стороні літніх: механізм розірвання

Водночас держава встановила суворі заходи обережності, щоб захистити правопорядок і майнові інтереси самотніх громадян. Стаття 754 Цивільного кодексу України накладає жорстку заборону на будь-які операції з отриманою нерухомістю, поки особа, яка її передала, жива.

Це означає, що новий власник не може продати квартиру, подарувати її, обміняти, здати в заставу або передати третім особам. Більше того, на це майно за жодних обставин не може бути накладено стягнення або арешт за борги набувача протягом усього життя літньої людини, зазначає співрозмовник.

Якщо ж компанія або фізична особа свідомо порушують умови угоди та ігнорують потреби пенсіонера, закон дозволяє радикально вирішити проблему.

“Невиконання набувачем обов’язку забезпечувати відчужувача утриманням і (або) доглядом відповідно до угоди довічного утримання може призвести до розірвання угоди в судовому порядку за позовом відчужувача або третьої особи, в інтересах якої була укладена угода. У такому випадку витрати, понесені набувачем на утримання і (або) догляд за відчужувачем, не підлягають відшкодуванню”, – підсумовує адвокат.

В результаті судового позову квартира повертається у повну власність літньої людини, а недобросовісний опікун втрачає абсолютно всі гроші, які він встиг витратити за час дії угоди.

Важливо: Цей матеріал має виключно ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. РБК-Україна не несе відповідальності за дії, вчинені на основі цієї інформації. У разі необхідності в правовій допомозі або тлумаченні законодавства рекомендуємо звертатися до кваліфікованого юриста.