Міністерство культури включило весільний обряд “заплітання долі” до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Його традиційно проводять перед весіллям у Стрийському районі Львівщини та деяких інших регіонах.
Що це за обряд
“Заплітання долі” (або “завивання віночка”) відбувається за кілька днів до весілля – у четвер чи п’ятницю. Він супроводжується піснями, обрядовими текстами, символами та родинними ритуалами. Головна ідея – передати молодій родинні цінності, благословити на щасливе подружнє життя та вшанувати батьків.
Віночок і “долю” (гірлянду з барвінку й квітів) виготовляють без вузлів – це вважається символом спокійного шлюбу. Їх плетуть лише для тих, хто одружується вперше.
Як проходить ритуал
Молоді з дружбами й дружками збирають барвінок у полі чи лісі, співаючи. Рослину купають, сушать, освячують у церкві.
До обряду залучають батьків нареченої – вони розплітають і знову заплітають її косу, прикрашаючи вінком із колачем. Кульмінація – ритуал “посаду” з викупом долі, благословенням батьків, частуванням гостей.
“Барвінкову долю” передають молодятам як оберіг. За традицією, вінки та гірлянду зберігають усе подружнє життя.
Весільний обряд “заплітання долі” (фото: МКСК)
Цей обряд і далі живе в українських селах, зокрема на Львівщині, зберігаючи автентичні елементи та символіку.