Україна продовжує боротьбу за повернення своїх громадян із російського полону та депортованих дітей. Незважаючи на систематичну подачу списків та ініціативи, російська сторона ігнорує багато пропозицій.
Як повідомляє РБК-Україна, про це уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив у інтерв’ю Sesrty.
Дмитро Лубінець наголосив, що особлива увага приділяється тяжкопораненим, тяжкохворим і жінкам. Всі військовослужбовці, внесені до реєстрів Національного інформаційного бюро, автоматично включаються до списків на обмін, незалежно від їхнього статусу – зниклий безвісти чи підтверджений військовополонений.
Обмін полонених: складнощі і досягнення
Україна ставиться до всіх своїх захисників однаково та постійно подає списки для обміну. Важливим аспектом цієї роботи є те, що близько 40% звільнених військовополонених раніше вважалися зниклими безвісти. Це підкреслює важливість систематичного подання списків усіх захисників і захисниць.
Попри всі зусилля, ініціативи України часто залишаються проігнорованими російською стороною.
“Як приклад, коли мусульмани світу відзначали закінчення посту Ораза-Байрам, а католики – Великдень, Україна стала ініціатором здійснення обміну військовополоненими, котрі сповідують іслам та є католиками.Однак запропоновані списки РФ проігнорувала. Чи можливо тут пояснити логіку Росії? Питання риторичне”, – зазначив Дмитро.
Умови утримання українців у полоні
За даними ООН, понад 95% українських військовополонених зазнали тортур у Росії. Серед методів – побиття, катування електричним струмом, психологічний тиск, знущання з використанням собак, змушування співати гімн Росії тощо. Повернуті з полону свідчать про жахливі умови: голод, брак води, тісні камери й повна відсутність гуманного ставлення.
Викрадення українських дітей: масштаб трагедії
Окрему тривогу викликає ситуація з викраденими дітьми. За різними оцінками, Росія вивезла понад 700 тисяч українських дітей, однак точні списки приховуються. За відомими даними, дітей депортують до віддалених регіонів Росії: Володимирської, Омської, Ростовської областей, а також на Сахалін та тимчасово окуповані території.
Лубінець зауважив, що навіть при поверненні хоча б однієї дитини щодня, для повернення всіх викрадених дітей Україні знадобиться понад 55 років. Російська сторона навмисно ускладнює пошук, постійно переміщуючи дітей між регіонами.
Попри складнощі, Україна продовжує боротися за кожного свого громадянина. Систематичне подання списків, взаємодія з міжнародними організаціями та пошук нових способів тиску на РФ є невід’ємною частиною цієї роботи. Дмитро наголосив, що повернення кожної людини – це найвищий пріоритет держави.
Нагадаємо,що Україна отримала від Російської Федерації списки військовополонених. Представники з обох сторін зустрілись 8 листопада, на території Республіки Білорусь.
Крім того, в Україні з’явився центр реінтеграції для звільнених з полону військових. Це перший подібний заклад охорони здоров’я.