Діти в авто – що водії часто роблять неправильно

Те, що ви придбали дитяче автокрісло для свого нащадка, ще не означає, що ви вберегли його від неприємностей. Кріслом потрібно правильно користуватись – а це, на жаль, вміють не всі батьки. Поговоримо про найтиповіші помилки, яких вони припускаються при перевезенні малюків.

Про правила перевезення дітей в машині читайте в матеріалі РБК-Україна.

При підготовці статті були використані матеріали Volvo Cars і Autocentre.

Дитяче автокрісло (або інші утримуючі пристрої) потрібні, щоб розмістити дитину в такій точці салону, де її найбільш ефективно утримають штатні ремені безпеки або спеціальні дитячі паси. Тому що коли пристебнути маленького пасажира безпосередньо автомобільним ременем “напряму”, у випадку екстремальних ситуацій він не тільки не втримає малюка, а й завдасть йому шкоди. Тому так важливо не просто всадовити дитину в її крісло, а зробити це правильно.

Чому батьки можуть зашкодити своїй дитині

Певно, у всіх маленьких крісел є важливий недолік: його непросто кріпити в машині. Спочатку слід правильно встановити його на сидінні авто, тоді прокласти через його напрямні за певною схемою дорослий ремінь машини і зафіксувати замок. Садити малюка в крісло теж не завжди зручно, бо в машині як правило тісно. Тим більше що зробити це потрібно так, щоб не придавити ремені дитячого крісла – тоді їх доведеться виплутувати. (На щастя, в автомобілях з системою IsoFix процедура дещо простіша, але не принципово).

Тому, врешті решт, багато батьків садять дітей неправильно. Відтак, європейські експерти з безпеки на базі даних 7000 ДТП за участю дітей віком від 0 до 15 років вивели головні помилки батьків при перевезенні дітей. Деякі з них просто вражаючі.

– Дорослий тримає малюка на руках. У випадку ДТП це вірний спосіб задавити свою дитину власним тілом. Тому що утримати руками малюка, який при лобовому зіткненні набирає масу до 300 – 400 кг, жодній матусі/бабусі/дідусеві не під силу. Відтак, спочатку маленький пасажир вдариться о торпедо, скло чи переднє сидіння з силою в кількасот кілограмів, а після удару “дбайливий” дорослий притисне малюка своїм тілом, маса якого саме зросте до 2-х тонн.

– Немовля садять у крісло обличчям вперед. Чимало моделей крісел дозволяють установку обличчям як вперед, так і назад. При тому що справді безпечне положення для дитини віком до 4-х років – виключно обличчям назад. В такому випадку навантаження при різкому уповільненні малюк сприймає спиною – через спинку свого крісла. Тому що вона прийме на себе заразом і масу голови, розвантаживши м’язи шиї та хребет.

– Перед дитиною у передньому кріслі не вимикають подушку безпеки. При розміщенні дитячого крісла в положенні “обличчям назад” на передньому сидінні правий аербег треба вимикати. Інакше фронтальна подушка у разі ДТП сама завдасть кріслу з дитиною нештатного удару.

– Дитина завелика чи замала для свого крісла. В такому випадку ремені автокрісла не можуть правильно утримуватимуть його пасажира. Дитина може підпірнути під ремінь, вилетіти зверху або отримати травми від самого ременя через неправильний контакт з тілом.

– Ремінь безпеки неправильно прокладено через крісло. Штатний пас безпеки машини може прокладатись двома варіантами: або він фіксує тільки автокрісло (а дитину фіксує ремінь крісла), або він фіксує також і саму дитину. В будь-якому випадку він повинен проходити через визначені точки на дитячому кріслі – інакше вся конструкція зміститься і не забезпечить захист дитини. Коли штатний ремінь машини фіксує також і дитину, діагональну частину ременя слід поміщати через плече дитини, а не під рукою. Горизонтальна частина має проходити через верхню частину стегон дитини – а чи не через живіт! Також важливо правильно використовувати ремінь дитячого крісла.

Якщо коротко

Певно, варто нагадати, що ПДР України (п.21.11) забороняють перевозити дітей зростом до 150 см без спеціальних утримуючих пристроїв – тобто без дитячого автокрісла або подіуму-бустера. Але справа не тільки в Правилах, суворість яких у нас нівелюється випадковим характером покарання. Головне, що якісне крісло захищає вашу дитину в аварії чи просто у нештатній ситуації, коли доводиться гальмувати “в підлогу” чи різко маневрувати кермом. Погодьтеся, шо додатковий час, витрачений на пристебування малюка – мізерна ціна за його безпеку.

Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, як відрізнити кросовер від позашляховика.

Джерело