Дистанційне навчання в школі 2025 в Україні, на ТОТ і за кордоном – Українознавчий компонент
Школярі в Україні та за кордоном можуть навчатись за різними програмами (фото: Getty Images)
В цілому ніяких “надзвичайних” змін в організації форматів дистанційного навчання українських дітей із приходом нового шкільного року не відбувається.
Дистанційне навчання: над чим зараз працює МОН
“Насправді ніяких надзвичайних змін в організації форматів дистанційного навчання не відбувається. Ми скасували наказ №1112, який вводив певні обмеження й певні зміни саме в кількість учнів у класах, які повинні навчатись у дистанційних класах”, – нагадав посадовець.
Він уточнив що тепер громади самостійно ухвалюють рішення – яку кількість учнів у дистанційних класах вони зберігають.
“І, відповідно, яка кількість класів буде працювати в школах”, – додав Лісовий.
Водночас він повідомив, що зараз міністерство працює над створенням додаткових можливостей для надання закладам освіти (які ще не отримали) цифрових інструментів для дистанційного навчання.
“Нас турбує якість дистанційного навчання. Особливо у малокомплектних, маленьких школах. Особливо у прифронтових регіонах”, – наголосив міністр освіти.
Він розповів також, що “більшість шкіл уже забезпечені цифровими інструментами для дистанційного навчання“.
“Це і системи, які є в безкоштовному доступі насправді, якими можна користуватись. Це і різноманітні підходи до системи контролю знань. Все це у більшості шкіл, які працюють дистанційно з тих чи інших причин, є. Але є заклади освіти, які не користуються цими інструментами”, – визнав урядовець.
Отже, за його словами, зараз МОН буде “спонукати їх, пропонувати можливості для використання якісної цифрової дистанційної освіти”.
“Все інше залишається без змін. Сьогодні частина дітей залишається в онлайні… Це, безумовно, пов’язано з безпековими обставинами”, – зауважив міністр освіти й науки.
Які існують види дистанційних класів і для кого
Заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова під час спілкування з журналістами нагадала, що “дистанційна освіта є однією з форм навчання“.
“Вона нікуди не зникає і продовжує функціонувати, як і в попередні роки”, – наголосила фахівець.
Водночас вона зауважила, що “є декілька категорій дітей, які вчаться із застосуванням дистанційних засобів або у повноцінних дистанційних класах“.
Йдеться про тих юних українців, які:
- перебувають за кордоном;
- перебувають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ);
- перебувають у прифронтових регіонах (де станом на зараз не відновлене очне або змішане навчання).
“Третя категорія, це ті діти, які навчаються за повною програмою у повноцінних дистанційних класах”, – розповіла Кузьмичова.
Тим часом у першій категорії – серед дітей, які перебувають поза межами України – немає такої “однорідності”.
“Про що йдеться. 50% країн, в яких перебувають наші діти, вимагають очного навчання в країні перебування. І це – дуже правильна політика, тому що очне навчання не може бути замінене навіть найякіснішим дистанційним”, – пояснила заступниця міністра.
Це, за її словами, означає, що в українській системі освіти вони не можуть навчатись також за повною програмою.
“Тому що, фізично, там 6 годин… і ще 6 годин – це вже 12 годин. І, як ми розуміємо, це – подвійне навантаження на дитину”, – зауважила представниця уряду.
Вона пояснила, що для такої категорії дітей (які за кордоном навчаються за повною програмою, в очному класі) в українській системі освіти пропонується обрати “Українознавчий компонент”.
“І ось цей “Українознавчий компонент” – це окремий клас дистанційний. Отже, резюмуючи: у нас можуть бути два види класів, які займаються за дистанційною формою освіти і мають різні програми“, – повідомила Кузьмичова.
Тобто один дистанційний клас – де навчаються діти за повними програмами. Другий дистанційний клас – де навчаються діти за “Українознавчим компонентом”.
Заступниця міністра зауважила, що “Українознавчий компонент” не можуть обрати діти, які перебувають на території України. Але до нього можуть долучитись ті діти, які перебувають на ТОТ.
“Обидва ці класи, якщо ми говоримо про формальні умови, можуть бути відкриті від п’яти дітей”, – підсумувала представниця МОН.