Держпром у Харкові – історія будівництва і цікаві факти, фото

Харківський Держпром (фото: wikipedia.org/Atsirbot)

Ввечері 28 жовтня росіяни КАБами атакували Держпром у Харкові, внаслідок чого майже столітня пам’ятка архітектури національного зазнала значних руйнувань.

РБК-Україна розповідає, чим унікальний Держпром та як його будували.

• Чим унікальний Держпром
• Історія будівництва
• Держпром під час російсько-української війни

Чим унікальний Держпром

Будинок державної промисловості, більш відомий як Держпром збудували у 1925-1928 роках. Він став першим радянським 13-поверховим хмарочосом. Будівля зведена у стилі конструктивізму, з 2018 року входить до реєстру нерухомих пам’яток України національного значення, а з 2023 року – до списків обʼєктів ЮНЕСКО, які потребують посиленого захисту.

Держпром став першим будинок у світі, що зведений виключно із залізобетону без металевого каркаса. Також він є першою у світі державною офісною будівлею, яку збудували у модерністських формах, і найбільшим у світі будинком у стилі конструктивізму, який звели на початку розвитку цього стилю. Його будівництво мало вплив на розвиток як української, так у світової архітектури.

Будинок має 9 веж від 6 до 13 поверхів, його висота із телеантеною становить 108 метрів, без неї – 63 метри. Споруду навмисно так розташували, щоб фасад “дивився” на схід і при заході сонця будівлю промінням просвічувало наскрізь. Інноваційними на момент будівництва також були “повітряні” переходи між вежами, які завдовжки сягали 26 м.

За майже столітню історію Держпром став справжнім символом міста. За результатами опитуванням жителів він очолив список “Сім чудес Харкова”.

Держпром у 2020 році (фото: wikimedia_org_User_Brizhnichenko)

Історія будівництва

У 2025 році оголосили конкурс на найкращий проект для будівництва Держпрому. На той час у Харкові, який був столицею Радянської України, бракувало архітектурної помпезності, яка б підкреслювала статус міста. Перемогу у конкурсі здобув проект, розроблений групою архітекторів-конструктивістів з Ленінграда на чолі з Сергієм Серафімовим.

Проект був у стилі конструктивізму – один з напрямків нового, авангардного, пролетарського мистецтва, який виник після Жовтневої революції. Для будівництва вибрали центральну частину міста. Підготовчі роботи на будівельному майданчику почалися у 1925 році, а у листопаді 2026 року урочисто заклали центральний корпус Держпрому. Керівником будівництва став інженер Павло Роттерт.

Початок будівництва (фото: slk.kh.ua)

Інженери на будівництві, Павло Роттерт по центру (фото: slk.kh.ua)

До робіт залучали від 4000 до 5000 працівників, багато процесів відбувалися вручну, зокрема люди лопатами копали котлован, аби вивозити землю, залучали коней. Це був так званий “ручний період будівництва”. Наприкінці будівництва 80% процесів були механізованими.

При спорудженні використали прогресивний на той момент метод “плавучої опалубки”, він забезпечував високу міцність будівлі.

Через фінансові труднощі на весні 1926 року будівництво могли зупинити, втім за особистим клопотанням Павла Роттерта до Фелікса Дзержинського, уряд таки знайшов гроші на Держпром.

Будівництво Держпрому (фото: slk.kh.ua)

Урочисте відкриття будівлі відбулося до річниці Жовтневої революції 7 листопада 1928 року. Первинно будівництво мало обійтися у 950 000 радянських рублів, але остаточна сума становила більш як 5 млн.

Напередодні відкриття у газеті “Комсомолець України” писали, що на даху Держпрому будуть обладнані майданчики для лаун-тенісу, волейболу та гандболу, а також солярій і телефонна станція на 1000 номерів. За сучасний вигляд Держрому Харків з часом навіть почали порівнювати із Нью-Йорком.

Держпром призначався для радянської управлінської еліти. Там розміщувалися Рада народних комісарів УСРР, управління та департаменти органів влади. Коли у 1934 році столицю перенесли у Київ, то усі трести виїхали із Держпрому. Натомість там розмістились відділи облвиконкому.

Під час німецької окупації Харкова у 1941-1943 роках нацисти у Держпромі розмістили стайню. Також у будівлі оселились мавпи, які втекли із місцевого зоопарку.

При відході окупантів із міста вони замінували Держпром. Невідомий патріот ціною власного життя перешкодив детонації та підриву споруди. Тоді німці підпалили Держпром – згоріли двері, паркет й вікна, але пошкодження будівлі не були катастрофічними.

У 1943-1947 роках будівлю реставрували, а у 1954 році над нею встановили башту телеантени, через що загальна висота споруди сягнула 108 м.

Держпром у 1955 році (фото: slk.kh.ua)

Держпром під час російсько-української війни

На початку 2000-х років у Держпромі провели реконструкцію. У будівлі розмістилось багато як державних, так і приватних офісів. Зокрема, там розташовані підрозділи обласної державної адміністрації, господарський суд, Харківський телецентр і телестудія.

З самого початку повномасштабного вторгнення споруда опинилась під загрозою. 1 березня 2022 року під час ракетного удару по обласній адміністрації на площі Свободи були частково вибиті вікна у Держпромі. Також 2 січня 2024 року під час російської ракетної атаки на будівлю, що поруч, постраждали майже всі вікна на північно-західній стороні.

Держпром ввечері (фото: Олексій Лисник/ Facebook)

Найбільше руйнувань Держпром зазнав 28 жовтня 2024 року, коли Росія направила КАБ-500 на споруду. Керована бомба потрапила у під’їзд, де розташований суд та інші установи, й зруйнувала 3 поверхи.

Головне управління Національної поліції в Харківській області відкрило кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 ККУ за порушення правил ведення війни.

Наслідки атаки 28 жовтня 2024 року (фото: Національна поліція)

Нещодавно ми ділились фото і відео того, як виглядає Держпром після російської атаки 28 жовтня 2024 року.

Раніше ми повідомляли, що за перші півтора року повномасштабної війни Росія знищила понад 800 пам’яток культури. Деякі із них не підлягають відновленню. Через ризики повторних атак за відновлення пам’яток глобально візьмуться тільки після завершення воєнних дій.

Під час підготовки публікації використали: матеріал “Слобідський край”, статтю Вікіпедії та “Україна Інкогніта”.

Джерело