У Польщі проживає понад 2,3 мільйона українців, у тому числі близько 985 тисяч біженців. У низці випадків їх можуть депортувати з країни терміном до 5 років.
- Що може стати підставою для депортації
- Як відбувається депортація
- Чи можна скасувати рішення про депортації
Що може стати підставою для депортації
До основних причин депортації українців із Польщі належать:
- порушення умов візи або дозволу на проживання, у тому числі перевищення терміну перебування у країні;
- робота без відповідного дозволу або на основі візи, яка не передбачає працевлаштування;
- ведення незаконного бізнесу чи інша злочинна діяльність;
- притягнення до кримінальної відповідальності (у випадку, якщо українець відбував покарання у польській в’язниці, після звільнення його депортують);
- використання підроблених документів для працевлаштування або дозволу на проживання, для отримання соціальної допомоги тощо;
- виявлення факту незаконного в’їзду у країну;
- ухилення від сплати податків (у певних випадках порушникам може загрожувати навіть в’язниця);
- якщо іноземець не має грошей, необхідних для покриття витрат на перебування в Польщі;
- дані людини внесені до реєстру іноземців, перебування яких на території Польщі є небажаним;
- іноземець перебуває за межами прикордонної зони, в якій він може перебувати на підставі дозволу на місцевий прикордонний рух;
- мета та умови перебування іноземця не відповідають заявленим (наприклад, людина приїхала за студентською візою, але пішла працювати, а не вчитись) або було винесено рішення про відмову в наданні статусу біженця чи додаткового захисту.
Зазначимо, що перед винесенням рішення щодо депортації іноземця завжди має відбуватися перевірка індивідуальної ситуації людини.
Термін депортації залежить від виду порушення. Якщо в українця проблеми з документами, нема фінансів для проживання або ж він перевищив термін перебування в країні, тоді призначають від 6 місяців до 3 років.
У випадку незаконної діяльності дають від 1 до 3 років. Якщо іноземець входить в список SIS (особи, які становлять небезпеку), тоді термін депортації становитиме від 3 до 5 років.
Як відбувається депортація
У разі ухвалення рішення про депортацію іноземець має залишити Польщу добровільно у встановлений термін. Зазвичай, це від 15 до 30 днів з дня вручення рішення. При чому, повернутись людина повинна лише у свою рідну країну. Тобто громадянин України не може після рішення про депортацію виїхати з Польщі в інші країни ЄС тощо.
У низці випадків рішення про зобов’язання повернутися підлягає негайному виконанню, а саме якщо:
- іноземець не залишив територію Польщі протягом зазначеного в рішенні часу;
- є ризик втечі іноземця;
- подальше перебування іноземця в Польщі може становити загрозу обороні чи безпеці країни або охороні громадської безпеки та порядку.
Примусове виконання постанови про депортацію передбачає супровід прикордонником іноземця до кордону (або аеропорту чи морського порту) країни, до якої іноземець має повернутися.
Фінансові витрати на дорогу можуть покладати на:
- наймача, який незаконно працевлаштував іноземця;
- особу, яка надала іноземцю гостьове Zaproszenia в Польщу і порушення щодо умов перебування у країні було здійснено в період дії Zaproszenia;
- навчальний заклад, що дав запрошення громадянину, який порушив закон.
Якщо згадані особи відмовляються нести фінансову відповідальність, то депортована людина має сама оплатити собі дорогу. Важливо, що якщо українці не мають грошей на квитки, вони можуть звернутись за допомогою у посольство чи консульство України.
Чи можна скасувати рішення про депортації
Українці мають право подати апеляцію щодо рішення про депортацію. Це можна зробити протягом двох тижнів з моменту отримання повістки. Апеляцію краще подавати з території Польщі, оскільки з України це довше та складніше.
Для оскарження іноземцю треба звернутися до Воєводського ужонду, який ухвалив рішення про депортацію, та заповнити відповідну заяву. Після цього її передають в організацію, яка займається розглядом апеляцій.
У більшості випадків крайній термін депортації продовжують до моменту винесення вердикту. Якщо рішення на користь іноземця, то він може залишатись у країні, у протилежному випадку зобов’язаний виїхати.