День сурка в Каразинському університеті – впізнаваний символ закладу та усталена традиція. Проте її значення – набагато глибше, ніж може здаватися на перший погляд.
Коли і як виникла харківська традиція Дня сурка
Директорка ХНУ повідомила, що традиція Дня сурка зародилася в 2004 році на біостанції університету.
“За ініціативою харківських науковців і журналістів, серед яких важливу роль відіграв професор Віктор Токарський”, – поділилася Кагановська.
З самого початку, за її словами, мета полягала в популяризації:
- науки;
- біології;
- екологічного мислення.
“Через доступну та емоційно близьку форму”, – уточнила ректор Каразинського університету.
Вона додала, що “сьогодні ця традиція має вже понад 20-річну історію”.
“І справді, за цей час вона перетворилася на впізнаваний символ Каразинського університету, який відомий по всій Україні”, – визнала Кагановська.
Як традиція адаптується до реалій війни в Україні
Фахівець зазначила, що останній День сурка (який відбувся 2 лютого 2026 року) продемонстрував, “як традиція пристосовується до умов війни”.
Мова йде про те, що через ситуацію з безпекою заходи проходили в дистанційному форматі.
“Усі бажаючі могли приєднатися до події в головному корпусі університету та побачити прогноз з біостанції”, – нагадала Кагановська.
Хто став “пророком” цього року і чому це важливо
Ректор університету розповіла, що в цьому році офіційним “пророком” став сурок Тимка IV (брат попереднього університетського талісмана Тимка III), який пішов на “заслужений відпочинок”.
“Важливо, що за цим, на перший погляд, легким і навіть символічним заходом стоїть серйозна наукова робота. Адже сурок степовий сьогодні занесений до Червоної книги України, і це не випадково”, – підкреслила Кагановська.
Вона додала, що ця тварина може вважатися “індикатором стану степових екосистем”, які “зазнають значного антропогенного та військового впливу”.
“Постійні обстріли, вибухи, коливання ґрунту порушують природні біоритми тварин, впливають на їхнє розмноження і в цілому ставлять під загрозу стабільність популяцій”, – додала фахівець.
Таким чином, за її словами, “навіть таке “популярне” подія насправді дає можливість говорити про дуже серйозні екологічні проблеми“.
“І саме в цьому полягає глибокий сенс цієї традиції”, – підсумувала директорка ХНУ.