День пам’яті жертв Голокосту 27 січня – чому СРСР замовчував вбивства у Бабиному Яру
У всьому світі 27 січня відзначають день пам’яті жертв Голокосту. Саме у цей день у 1945 році були звільнені в’язні концтабору Аушвіц в польському місті Освенцим. Попри те, що у цих злочинах звинувачують нацистів, у СРСР замовчували геноцид євреїв в Україні.
Він акцентує увагу на тому, що СРСР цілеспрямовано замовчував злочини нацистів у Бабиному Яру через антисемітизм та українофобію, які були невід’ємними рисами радянського режиму.
За його словами, антисемітизм у Радянському Союзі хоч і був прихованим, але залишався глибоко вкоріненим у державну політику. На відміну від відкритої політики нацистів, які публічно декларували плани знищення євреїв, радянський режим забороняв виділяти євреїв серед жертв Другої світової війни.
“Комуністичний режим ненавидів особистість, і життя людини ніколи не було цінністю. Радянська політика визначила: не казати про долі євреїв, військовополонених, ромів, примусових робітників. Цілі групи людей були виключені з культури пам’яті СРСР”, – зазначив Подольський.
Він нагадав, як у радянські часи єврейські родини боялися згадувати про Бабин Яр чи голодомори через страх перед репресіями. Замовчування трагедій стало частиною ідеологічної політики, збудованої на брехні.
Анатолій Подольський також згадав приклад письменника Анатолія Кузнєцова, який в молодості був свідком розстрілів у Бабиному Яру. Його книга “Бабин Яр” у СРСР зазнала значної цензури, де видаляли згадки про злочини НКВС. Після втечі Кузнєцова до Великої Британії у 1969 році радянські спецслужби переслідували його, що, ймовірно, спричинило його передчасну смерть.
“СРСР і нацистський режим мають багато спільного. Василь Гроссман ще у своїй книзі “Життя і Доля” писав, що вони абсолютно однакові. Тоталітарна диктатура завжди знецінює людське життя”, – підсумував історик.