Сьогодні, 23 серпня, в Україні відзначають День Державного прапора. Це свято встановлене у 2004 році на загальнодержавному рівні, аби вшанувати один із ключових символів нашої державності – синьо-жовтий стяг.
Історія українського прапора
Поєднання синього та жовтого кольорів має глибоке коріння. Ще за часів Русі такі барви використовувалися у міській символіці, а козаки малювали на синьому полотнищі золоті хрести та зброю.
Уперше синьо-жовтий прапор як символ українського народу підняли у Львові 1848 року під час “Весни народів”. На Наддніпрянщині ж він став символом боротьби після революції 1905-1907 років, а з 1917-го – офіційним стягом української державності. Саме під цими кольорами відбувалися маніфестації, українські військові йшли у бій, а у 1918 році синьо-жовті знамена замайоріли над кораблями Чорноморського флоту.
Попри заборони, у радянські часи українці наважувалися піднімати національний прапор – у Києві, Чорткові, Львові та інших містах. У 1990 році його урочисто встановили над Київською міською радою, а вже у серпні 1991-го він був внесений у зал Верховної Ради. 4 вересня того ж року стяг замайорів над парламентом, а у 1992-му офіційно затверджений як Державний Прапор України.
Значення кольорів українського прапора
Кольори українського прапора мають глибоке історичне й символічне значення, але їхнє трактування та порядок розташування змінювалися в різні періоди. Синій завжди символізував чисте небо, духовність і прагнення до свободи. Жовтий асоціюється з родючими пшеничними полями, працею та достатком.
Разом синьо-жовтий прапор уособлює мирне небо над золотими нивами, що є образом української землі та життя.
Однак порядок кольорів завжди був предметом дискусій. Так, у 1848 році у Львові “Головна Руська Рада” вперше затвердила синьо-жовтий стяг як символ українського народу.
Проте на початку ХХ століття, зокрема під час Першої світової, на західноукраїнських землях поширювався варіант із жовтою смугою зверху. Саме таким прапором у 1917 році в Києві зустрічали Михайла Грушевського.
Лише у січні 1918 року Центральна Рада юридично закріпила порядок кольорів, де синя смуга була вгорі. За часів гетьмана Павла Скоропадського символіка не змінювалася, а з грудня 1918 року УНР остаточно затвердила синьо-жовтий прапор.
Символ, що завжди з Україною
Синьо-жовтий прапор побував на Евересті й Антарктиді, у космосі з Леонідом Каденюком та у миротворчих місіях. Він здіймався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, був символом протестів Революції гідності, зустрічав російських окупантів у Криму на тральщику “Черкаси”.
Сьогодні наш прапор – поруч із військовими на передовій, у звільнених містах та на окупованих територіях, де люди чекають моменту знову підняти його з гордістю.
Свято, яке об’єднує
Офіційно День Державного прапора було закріплено указом президента України Леоніда Кучми № 987/2004 “Про День Державного Прапора України” від 23.08.2004. У 2009-му Віктор Ющенко започаткував щорічну загальнонаціональну церемонію його підняття, про що йдеться в указі № 602/2009 “Про внесення змін до Указу Президента України від 23 серпня 2004 року N 987”.
Відтоді щороку 23 серпня по всій Україні піднімають синьо-жовті стяги, віддаючи шану нашій історії, борцям за свободу та кожному українцю, який сьогодні під цим символом виборює незалежність.