Сьогодні, 7 березня, українці вшановують пам’ять Дмитра “Да Вінчі” Коцюбайла, який загинув два роки тому під Бахмутом. Дмитро був першим добровольцем і наймолодшим командиром, котрий отримав звання Герой України прижиттєво.
- Як українці вшановують пам’ять “Да Вінчі”
- Історія життя і боротьби “Да Вінчі”
Як українці вшановують пам’ять “Да Вінчі”
Вранці на Аскольдовій могилі, де похований Дмитро, провели спільну молитву і панахиду в пам’ять про Героя. Також відбулася присяга добровольця бійців батальйону “Вовки Да Вінчі”.
“7 березня – вшанування памʼяті командира, добровольця, лейтенанта, Героя України Дмитра “Да Вінчі” Коцюбайла. Вже традиційно бійці “Вовків Да Вінчі” даватимуть присягу добровольця на Аскольдовій могилі. Це присяга воїна УПА, яку першим з нас склав командир “Да Вінчі”. Ця подія засвідчує тріумф української героїки, частиною якої стала й доблесть “Да Вінчі”, – написали в окремому батальйоні “Вовки Да Вінчі”.
Вшанувати пам’ять Героя на Аскольдовій могилі зібралось понад сотня небайдужих українців та побратимів.
“Він став у пантеоні навіки наших Героїв, наших націоналістів. На жаль, таким шляхом. Проте він був воїном, прожив життя воїна і загинув воїном. На мою думку, це є честю сьогодні для українця і для чоловіка”, – прокоментувала керівниця медичної служби “Ульф” окремого батальйону “Вовки Да Вінчі” та наречена Дмитра Аліна Михайлова.
Також небайдужі українці вшановують пам’ять про Героя постами у соцмережах.
Історія життя і боротьби “Да Вінчі”
Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянському на Івано-Франківщині. Його прадід був воїном УПА, тож з малечку Дмитра виховували у патріотичному дусі. Дмитро мав талант до малювання, навчався на художника в Івано-Франківську, саме через це й отримав позивний “Да Вінчі”.
У віці 18 років Дмитро пішов добровольцем на фронт. Брав участь у бою під Пісками, де отримав важке поранення. Також він воював у Карлівці, Пісках, Авдіївці, під Степанівкою, Савур-Могилою, Старогнатівкою.
У 2016 році “Да Вінчі” став командиром 1-ї окремої штурмової роти ДУК ПС. У 2021 йому надали звання Героя України – він став наймолодшим командиром і першим добровольцем, якого відзначили цією нагородою ще за життя.
“За свою свободу треба боротися. Якщо не хочеш бути в ярмі чи стати рабом, то треба боротися”, – говорив Дмитро.
Під час повномасштабного вторгнення “Да Вінчі” воював на Луганщині, згодом на Донеччині. 7 березня 2023 року неподалік Бахмуту Коцюбайло потрапив під артобстріл, уламок завдав йому смертельного поранення у шию. Йому було 27 років.
На прощання із Героєм у Києві на Майдані зібрались тисячі українців. Віддати останню шану йому також прийшли президент Володимир Зеленський і вище військове керівництво України: головнокомандувач Валерій Залужний, начальник ГУР Кирило Буданов, міністр оборони Олексій Резніков і бригадні генерали ЗСУ.
Дмитра похоронили на Аскольдовій могилі. У 2024 році в день його народження йому там відкрили пам’ятник. Також у цей день побратими на Донеччині урочисто відкрили пам’ятну стелу в пам’ять про “Да Вінчі”.
Крім того, восени торік вийшов документальний фільм про Героя, у якому побратими й рідні поділились спогадами про легендарного воїна. Дмитро Коцюбайло став одним із символів сучасної боротьби України за право існувати.
“Кожен, хто приходить на території нашої держави зі зброєю, має бути знищений”, – говорив Дмитро “Да Вінчі” Коцюбайло.