Чому люди роками пам’ятають про образи та зради, а про радісні події швидко забувають? Фахівці пояснюють: це не особливість характеру, а захисний механізм нашої психіки.
Негативні події мають сильніший емоційний вплив
Михайлов радить перечитати “Божественну комедію” Данте Аліг’єрі і сконцентруватися на своїх відчуттях від опису дев’яти кіл пекла.
За словами лікаря, опис саме пекла захоплює і вражає настільки, що від прочитання складно відірватися. Опис раю перед ним тьмяніє, і на ньому більшість читачів не фіксують увагу, тому що в описі раю емоційно немає за що зачепитися.
“Коли на дорозі автотроща тощо, пам’ять про це в людини зберігається надовго. Тобто людська психіка фіксується на найбільш емоційно вражаючих і подразнювальних моментах“, – зазначає психіатр.
Тобто, за словами лікаря, у довгострокову пам’ять із короткострокової “переписуються” ті факти і події, які супроводжуються високим рівнем емоційного впливу.
“Позитивні моменти у пам’яті, звісно, теж фіксуються, але тільки ті, які так само мають дуже високий рівень емоційного впливу. І, наприклад, чергова річниця весілля навіть у щасливої подружньої пари вже не викликає таких емоцій, як саме весілля”, – зауважив психіатр.
Пам’ять про негатив є захисним механізмом
Борис Михайлов також пояснив, чому після стосунків, які завершилися, з пам’яті “стираються” спогади про щасливі миті, а натомість згадки про погані вчинки партнера можуть залишатися назавжди.
“Це зумовлено біологічно детермінованим механізмом. А саме запобіжним механізмом щодо можливого негативного розвитку подій у майбутньому“, – пояснив лікар.
Він додав, що люди зараз дуже соціалізовані, і більшість негативних моментів у житті пов’язані із соціальними, сімейними, економічними подіями.
А в давнину, за словами лікаря, така особливість людської пам’яті була пов’язана із загрозою для життя – людина запам’ятовувала, де і за яких обставин наражалася на небезпеку.
“Позитивний досвід не допомагав наступного разу уникнути біди, на відміну від негативного”, – зазначив психіатр.
З часом запам’ятовування будь-якого негативного досвіду трансформувалося у захисний механізм психіки, спрямований на уникнення його в майбутньому.