Церква Спаса на Берестові була усипальницею Мономаховичів – факти про храм
Церква Спаса на Берестові (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)
У самому серці Києва розташована церква, яка зберігає сліди княжої епохи та пов’язана з іменами Володимира Мономаха й Юрія Долгорукого. Саме тут, ймовірно, похований засновник Москви. У 90-х роках Росія просила передати храм їй, але отримала відмову.
Княжа усипальниця у Лаврі
Церква Спаса на Берестові, що на території Києво-Печерської лаври, – одна з найвидатніших пам’яток XII століття, яка пов’язана зі знаменитим київським князем Володимиром Мономахом. Це була князівська церква та усипальниця Мономаховичів.
“За історичною інформацією, в цьому храмі або біля нього, поховано засновника Москви, сина Володимира Мономаха, Юрія Долгорукого, на той час – київського князя”, – каже Максим Остапенко.
Наприкінці 1990-х років московська мерія звернулась до Лаври з проханням передати Росії територію храму. Заповідник, звісно, ж відхилив його.
“Цей храм дивовижний. Його декілька разів перебудовували, наразі він об’єднує декілька різних стилів – Княжої доби, неоготики, бароко і класицизму. Крім ділянок з унікальними зображеннями початку XII століття, в храмі збереглися фрески, які замовив митрополит Київський і всієї Русі, архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила у 1630-х роках”, – пояснює очільник Заповідника.
Максим Остапенко розповів про церкву Спаса на Берестові (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)
У храмі збереглась фреска, на якій зображений Петро Могила, а також його особистий підпис. Хоч їх створили за 500 років після заснування церкви, за стилем вони відповідають грецькій традиції того часу.
“Церква Спаса на Берестові збереглася не повністю – в князівські часи XII століття вона була втричі більша. Після руйнації в монгольські часи храм відбудував видатний український і європейський духовний лідер ХVII століття – Петро Могила”, – додає експерт.
Фрески у церкві Спаса на Берестові (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)
Спаса на Берестові – місце спочинку Юрія Долгорукого?
“У храмі і на прилеглій території ще з XIX століття здійснювались археологічні дослідження. З середини ХХ століття основним завданням археологів став пошук місця поховання князя-засновника Москви. Але їх спіткала невдача”, – говорить Остапенко.
Під час досліджень на території поблизу храму знайшли понад 700 поховань, переважно – місцевих жителів. Втім, деякі ділянки ще не повністю досліджені.
“У церкви Спаса на Берестові – особливий режим використання – вона функціонує як музей і її можуть відвідати усі бажаючі, але лише з квітня по жовтень”, – каже очільник Заповідника.
У церкві збереглись розписи ХІІV ст. і одна фреска ХІІ ст. (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)