Випадки булінгу в українських школах стають дедалі частішими, і для подолання цієї проблеми необхідна системна робота на рівні держави, школи та родини.
За її словами, кількість звернень щодо насильства і жорстокого поводження з дітьми зростає. Це стосується як насильства з боку однолітків, так і, на жаль, з боку педагогів.
“Тут необхідна системна робота і розуміння причин, чому булінг виникає”, – підкреслює Лещик.
Однією з причин вона назвала брак уваги з боку батьків. Через зайнятість роботою вони іноді не помічають, як у дитини формується деструктивна поведінка. Також джерелом проблеми можуть бути конфлікти або насильство в сім’ї – не лише фізичне, а й психологічне.
Лещик звернула увагу, що війна погіршила психологічний стан українців і це теж відбивається на дітях. Водночас, за її словами, булінг у школах був і до повномасштабного вторгнення, але зараз випадків стало більше.
Окрема загроза – вплив соціальних мереж, де поширюється контент, який толерує або навіть заохочує насильство.
“Були звернення, коли діти спробували повторити відео з TikTok, і це вилилося зовсім не в розваги”, – зауважила омбудсмен.
На її думку, держава повинна усунути й законодавчі прогалини. Зокрема, вона вважає, що терміни накладення адміністративного стягнення за булінг – занадто короткі. Частину справ закривають ще до розгляду в суді. Ще однією проблемою є м’яке покарання – штраф у 850-3400 гривень.
“Ми разом із депутатами адвокатуємо, щоб збільшити цю суму”, – пояснила Лещик.
Особливу увагу варто приділити випадкам, коли булерами стають самі вчителі. Освітній омбудсмен навела приклад, коли вчителька вдарила дитину кулаком в обличчя, але після догани продовжує працювати в тій самій школі.
“На мою думку, вчитель, який таке вчинив, не має працювати в закладі освіти”, – вважає вона. І пропонує передбачити відсторонення таких осіб від роботи з дітьми на строк від року до трьох.
Сьогодні також немає єдиного визначення булінгу в законодавстві – у різних документах це формулюється по-різному. Водночас повнолітні учні професійних закладів освіти та студенти часто залишаються беззахисними перед тиском і приниженнями.
Лещик підкреслює, булінг не обмежується лише фізичним насильством. Це може бути психологічне або економічне цькування, яке теж має бути враховане в законодавстві.
Також вона наголосила, що вчителі часто не усвідомлюють, наскільки потребують психологічної допомоги.
“Я питаю директорів, вчителів: “Як ви вважаєте, вам потрібна психологічна допомога?” Більшість говорить: “Ні, у нас все окей”. Але ж не все окей, якщо такі випадки відбуваються”, – резюмує освітній омбудсмен.
На її переконання, варто розробити спеціальні програми для підтримки психологічного здоров’я педагогів – щоб запобігати емоційному вигоранню й неприйнятним проявам у стосунках з дітьми.