В Україні працюють над створенням Національного військового меморіального кладовища (НВМК). Однак його будівництво вже кілька разів переносили.
Чому будівництво військового кладовища вже кілька разів переносили
Будівництво меморіального комплексу, де б знайшли спочинок захисники України, обговорювали ще до початку повномасштабної війни. Вже у травні 2022 року Верховна Рада схвалила відповідний закон – щодо створення НВМК.
Спершу його хотіли розмістити в урочищі Лиса гора в Голосіївському районі столиці, проте це викликало хвилю протестів (особливо з боку екологічних організацій). Тоді від будівництва на Лисій горі відмовилися, обравши для спорудження комплексу Биківню під Києвом.
“Коли вибрали Биківню, багато дотичних до проекту зітхнули з полегшенням”, – розповів РБК-Україна співробітник однієї з установ, знайомий з ходом подій.
Проте план в Биківні теж не був реалізований – через розташовані поблизу “Биківнянські могили”, де поховані жертви сталінських репресій.
Створення НВМК на тій локації викликало побоювання, адже під час будівництва могли бути виявлені нові поховання, і тоді роботи зупинили б на довгий час, щоб почати дослідження та ексгумації.
Крім того, після врахування санітарних і буферних зон доступна для поховань площа зменшилася б до 50 гектарів (що було б недостатнім для масштабів запланованого меморіалу).
Після цього розмірковували над рішенням перенести будівництво комплексу до села Гатне під Києвом. А вже у 2024 році уряд обрав місцем будівництва НВМК ліс поблизу села Мархалівка Київської області.
Створення меморіального комплексу на території Гатненської ОТГ викликало обурення через планову вирубку частини лісу. Дехто навіть долучився до блокування будівництва (хоча пізніше з’ясувалося, що частина протестувальників не були місцевими).
У державній установі “НВМК” РБК-Україна розповіли також, що з перших днів роботи на об’єкті в Мархалівці регулярно відбувалося фізичне перешкоджання підряднику у виконанні робіт.
“Невідомі сторонні особи, які заявляли про небажання будівництва головного військового цвинтаря країни, блокували проїзди, техніку, намагалися зламати тимчасовий будівельний паркан, не пропускали працівників підрядника, перешкоджали завозу матеріалів на будівельний об’єкт. У зв’язку з цим не раз доводилося викликати працівників поліції”, – пояснили у держустанові.
З 1 листопада 2024 року (після втручання поліції) доступ працівників i техніки був відновлений. Але через протести найоптимальніший час для будівництва перед початком сезонних опадів було втрачено.
Перші поховання загиблих військових, заплановані на другу половину 2024 року, відклали.
Насамкінець ще одна претензія в межах реалізації проекту стосувалася компанії, яка стала отримувати кошти на будівництво.
Консорціум “Білдінг Юа” створили 4 липня 2024 року – наступного дня після оголошення тендеру на будівництво. Він став єдиним учасником тендеру й отримав аванс у 122,1 млн гривень.
При цьому одна з компаній-засновниць консорціуму була пов’язана з інвестиційним фондом, яким до серпня 2024 року володіла донька підсанкційного бізнесмена Вадима Єрмолаєва (у СБУ підтвердили, що сам Єрмолаєв має зв’язки з будівельниками НВМК).
Водночас у “НВМК” кажуть, що до них – як до замовника будівництва – питань з боку правоохоронних органів немає. Також їм не відомо про наявність зауважень з цього приводу до консорціуму, його учасників чи засновників.
“Відповідно, є підстави вважати порушене питання неактуальним”, – підсумували у держустанові.