Ботанічний сад імені Гришка: як формували бузковий сад у Києві та які рідкісні сорти там представлені.

Пік бузкового цвітіння триває два тижні (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Травень у столиці традиційно асоціюється з цвітінням бузку на схилах Дніпра. Історія київського сирингарію, який став візитівкою міста, налічує вже 80 років і приховує маловідомі факти – від післявоєнних поставок саджанців з Німеччини до унікальних сортів української селекції.

Головне:

• Початок колекції: перші саджанці були привезені до Києва в 1946 році з Німеччини як репарації та через прямі закупівлі.
• Стратегія успіху: замість саду, що цвіте поступово протягом року, обрали концепцію “вибухового” цвітіння на протязі двох тижнів.
• Унікальні екземпляри: в саду росте рідкісний жовтий бузок і дерева-бузки, які цвітуть пізніше звичайних кущів.
• Жива історія: деякі кущі з першої партії 1946 року збереглися до сьогодні і мають унікальні фігурні стовбури.
• Вітчизняні сорти: відвідувачі Ботсаду можуть насолодитися супер-махровим бузком ʹЛеся Українкаʹ та темно-пурпурним ʹОгні Донбасуʹ.

Колекція бузку в Ботсаду Гришка є однією з найбагатших у світі (інфографіка РБК-Україна)

“Море квітів” замість поступового цвітіння

Бузковий сад заснував професор Леонід Рубцов у 1948 році. Він свідомо обрав для цього схили, з яких відкривається найкраща панорама на Дніпро. Як зазначив завідувач відділом дендрології Ботсаду Юрій Клименко, архітектор свідомо відмовився від тодішньої моди на сади безперервного цвітіння.

“Він обрав іншу стратегію: нехай цвітіння триває всього два тижні, але це буде справжнє “море квітів”. Щоб посилити цей ефект, він додав до експозиції деревовидні піони, які розквітають одночасно з бузком”, – підкреслює вчений.

Німецький слід і репарації

Мало хто знає, що основу сирингарію складають рослини з післявоєнної Європи. У 1946 році, коли Німеччина була в руїнах і не мала внутрішнього ринку для декоративних рослин, українські фахівці змогли отримати цінний матеріал.

“Частину передали як репарації після Другої світової війни, іншу – закупили. Німецькі фірми охоче продали посадковий матеріал оптовому покупцеві з України”, – говорить Клименко.

Один з уцілілих сортів тієї партії – сорт Andenken an Ludwig Späth. Він має широкий фігурний стовбур і темно-пурпурний колір.

Сорт Andenken an Ludwig Späth привезли з Німеччини в рамках репарацій після Другої світової (скриншот)

Жовті пелюстки та бузкові дерева

Окрім природних видів, у колекції більше 100 сортів і майже стільки ж гібридів.

Зокрема, відвідувачів вражає сорт Примроуз (Primrose), який має нетипову жовту забарвлення. Також у сирингарії можна побачити бузок сітчастий, який росте як дерево, а не кущ.

“Це величезне дерево, яке трохи пізніше інших повністю покривається квітами – аромат стоїть неймовірний”, – розповідає завідувач відділом дендрології.

Коли традиційний бузок відцвітає, естафету перехоплюють видові рослини, наприклад, бузок персидський розсіченолистий з оригінальними “мереживними” листям.

Унікальні українські сорти

Особливе місце в саду займають сорти, створені київськими науковцями. Одним з найзнаковіших є бузок ‘Огні Донбасу‘, пелюстки якого мають білувате мерехтіння. Це один з перших українських сортів.

Сорт ‘Огні Донбасу’ (скриншот)

Справжньою світовою сенсацією є сорт ‘Леся Українка’, створений у 1996 році.

“У звичайного бузку чотири пелюстки, у типової махрової – близько дванадцяти, а у ‘Лесі Українки’ квітка настільки щільна, що в ній може бути до 50, а в окремих випадках навіть до 100 пелюстків. Це унікальне досягнення нашої селекції, яке викликає захоплення у міжнародного співтовариства”, – розповідає Клименко.

Сорт ‘Леся Українка’ (скриншот)

У Ботсаду Гришка робота над створенням нових сортів ведеться безперервно. У 2025 році офіційно зареєстрували чотири новинки: “Малиновий Колокол”, “Рассвет Оболони”, “Смуглянка” та “Іван Мазепа”.