Бойовий медик зіграв головну роль у кліпі гурту Boombox
Головну роль зіграв бойовий медик Петро Конопля. Це історія про думки та емоції, що накривають військових, коли вони опиняються вдома. Жанр – мікс хіп-хопу і рок-музики.
У п’ятницю, 10 жовтня, гурт “Бумбокс” презентував нову композицію “Живий” і кліп до неї. У ньому знявся бойовий медик Петро Конопля, що у цивільному житті був актором. Кліп “Бумбокс” оприлюднив на своєму офіційному YouTube-каналі. Пісня вже доступна на стрімінгових майданчиках.
Автор слів — Андрій Хливнюк, фронтмен гурту. Автори музики: Павло Литвиненко, Россомаха Інна, Люлякін Олександр, Матіюк Валентин, Кувалін Дмитро, Андрій Хливнюк. Режисером кліпу став Стас Гуренко. Петро Конопля грає роль військового, що повернувся на короткий час додому.
“Живий” — це лірична, екзистенційна балада від першої особи. Вона звучить як монолог, сповідь чи потік думок людини, що переживає сильний контраст між мирним життям і фронтом. Ліричний герой проживає усвідомлення того, що світ продовжує існувати, попри смерть друзів. І це викликає відчуття провини того, хто вижив.
Текст пісні “Живий” гурту “Бумбокс”
В тім, що ти живий, немає твоєї вини.
Бо найпростіше, кажуть, позбутись війни – на війні.
Самурай найсамотніший, бо побачити він посмів,
Що життя його не важливіше інших життів.
Бо всі знають початок і знають кінець вірша.
Бо гостре лезо турбує не сила удару — іржа.
Кулі в цинках соромляться, що не в стволі вони.
В тім, що ти живий, немає твоєї вини.
А як порину в пітьму чи опинюсь в полум’ї,
Що знадобиться мені тоді, що ж я з собою візьму?
Віру в пекельнім вогні перед очима жалю.
Єдине, про що молю, доле, відміряй мені:
Як тиражовані піки емоцій втрачали сенс;
Як нас подекуди рясно й відчутно спіткав п****ць;
Як козаки, сміючись, заправляють і ладять старі корчі;
Як бісів ворог лютує, як зимно в сіряк вночі;
Як за останнім блок-постом закінчується рок-н-рол
І за лаштунками мріє мирняк про договорняк.
І, замовляючи в п’ятницю ввечері модний унагі-рол,
Лиш пам’ятай: в цього вечора прізвище є і ім’я, і сім’я.
А як порину в пітьму, чи опинюсь в полум’ї, чуєш?
Що знадобиться мені тоді, що ж я з собою візьму?
Чи віру в пекельнім вогні і перед очима жалю?
Єдине, про що молю, доле, відміряй мені:
Місячне сяйво понад тихою водою,
Побачень випадкових в чужині,
Безсонь з коханою, веселого двобою
І волю, а не мури кам’яні.
Смішливих пабів з друзями живими,
Натхнення перед створенням пісень.
Весь осад із душі моєї вилий.
І ще один прошу весняний день, один весняний день.
Місячне сяйво понад тихою водою,
Побачень випадкових в чужині,
Безсонь з коханою, веселого двобою.
І волю, а не мури кам’яні.
Смішливих пабів з друзями живими,
Натхнення перед створенням пісень.
Весь смуток із душі моєї вилий.
І ще один прошу весняний день, один весняний день.
Букет гортензій і вона щаслива.
Зізнання і палке, і несміливе.
Різноманіття невідкладних справ.
І розуміння, що твій час – настав.
Сам Андрій Хливнюк вступив до лав ЗСУ з початку повномасштабного вторгнення. Пройшов бої під час битви за Київ, воював на Херсонському напрямку та в інших гарячих точках. Його виконання пісня “Ой, у лузі червона калина” стала одним із символів українського спротиву російській окупації. Більше про українську музику на російсько-українській війні читайте в огляді “Наш андеграунд. Чесна музика тилу та фронту”.