Блекаути в Україні – як пережити відключення світла і газу, поради психіатра

Лікар розповів, як зменшити тривожність під час блекаутів та уникнути сварок у родині (фото: Freepik)

Тривалі відключення світла та газу в Україні випробовують нервову систему громадян, провокуючи тривожність, стрес і сварки в родинах.

Як згуртуватися родині під час блекауту

Борис Михайлов зазначив, що люди старших вікових категорій, зокрема похилого віку, ще пам’ятають часи, коли вечорами вся сім’я збиралася разом – батьки, діти, бабусі й дідусі.

Обов’язковою умовою таких посиденьок було мінімальне освітлення. Не тому, що світла не вистачало – його вимикали навмисне.

“Люди залишали маленький вогник, і при світлі цього вогника дорослі розповідали казки, а діти із захватом їх слухали. І тоді маленьке джерело світла не сприймалося як негативне явище і незручність – навпаки, воно створювало відчуття тепла і родинного затишку“, – розповів лікар.

Тобто, за його словами, навіть за мінімального освітлення можна створити приємне середовище для того, щоб провести час разом із сім’єю. І навіть використати ці моменти тимчасових незручностей для спілкування, на яке за нормальних, звичних умов не вистачає часу.

“З дітьми можна пограти в різні ігри. З ліхтариком можна навіть почитати книгу. Головне – гнати подалі негативні думки, а натомість створити позитивну атмосферу в оселі”, – зауважив професор.

Він додав, що хтось із членів родини має виступити ініціатором згуртованості. І наголосив, що абсолютно неправильно, коли люди в межах дво- чи трикімнатної квартири розходяться кожен по своїх кутках, замикаються в собі, “страждають” на самоті, адже самотність і може призвести до появи тривожних думок.

Як уникнути сварок під час блекаутів

Під час тривалих відключень у родинах зростає конфліктність через розподіл ресурсів, черги до розеток тощо.

“Блекаути вже стають звичним явищем для українців, тож треба вчитися домовлятися про черговість користування ресурсами – без сварок і конфліктів. Побутові зручності за графіками – це вже наша реальність Не треба влаштовувати перегони і суперництво через чергу у ванну кімнату чи до розетки”, – зазначив Борис Михайло.

Лікар додав, що варто спокійно впорядкувати це питання, за потреби навіть створити графік за пріоритетністю – кому з членів родини і коли умовно ця розетка чи душ є найпотрібнішими.

“Конфлікти – це не вихід. І точно не вихід – зриватися на інших людях. Люди зараз повинні підтримувати одне одного, а не конфліктувати”, – наголосив професор.

Як пережити блекаути самотнім людям

Борис Михайлов зазначив, що соціально активним слід залишатися за будь-яких умов.

“Можна зайнятися волонтерством чи допомогти людям похилого віку. Можна піти до сусідів чи друзів. Є багато спільнот за інтересами, тож якщо в людини є хобі, їй варто знайти однодумців”, – сказав він.

Навіть вихід із квартири просто надвір чи в магазин, спілкування з незнайомими людьми – це вже спосіб не замикатися в собі і не залишатися самому в темряві.

“Не слід пасивно спостерігати за негараздами – треба чимось зайнятися. Якщо не хочеться нікуди йти, то так само можна почитати книгу. Можна зробити вдома прибирання. Перед сном замість того, щоб панікувати й накручувати себе через відсутність електроенергії, краще згадати позитивні події зі свого життя”, – радить лікар.

Борис Михайлов додав, що для всіх – і самотніх людей, і родин – приємним заняттям може стати перелистування старих фотоальбомів. Крім того, можна послухати музику.

“У містах навіть під час відключень електроенергії відбуваються культурні події – вистави, концерти. Варто їх відвідувати і гнати подалі негативні думки”, – зауважив професор.

За його словами, темрява, окрім переживань, призводить і до небажання будь-що робити.

“Це і потрібно подолати. Людина повинна дати собі поштовх до дії. Головне – побороти інерцію та повернутися до активності, навіть пересилюючи себе. І коли поштовх до дій відбувся, далі вже значно легше. Будь-яка активна дія, і у фізичному, і у психологічному розумінні, приносить задоволення і водночас є протидією стану “застиглості”, – наголосив лікар.

Що робити з продуктами і скільки потрібно павербанків

Під час блекаутів українці схильні до імпульсивний дій на кшталт з’їсти всі запаси їжі з холодильника, щоб не зіпсувалися, або скуповувати за шалені гроші зарядні станції і павербанки.

“У всьому має бути здоровий ґлузд. У періоди нестабільності не варто закуповувати у великій кількості продукти, які швидко псуються. Готувати слід теж по можливості на один раз, тобто не розраховувати на тривале зберігання готової страви. Втім, взимку, а надто якщо в оселі – електрична плита і готувати про запас все-таки доводиться, замість холодильника можна використовувати балкон”, – прокоментував професор.

Він наголосив, що запасати слід ті продукти, які можуть довго зберігатися, – крупи, макарони, консерви, чай. Обов’язково необхідно мати запас води.

“Це дасть змогу хоча б певною мірою контролювати ситуацію і якийсь час протриматися в автономному режимі”, – зазначив лікар.

Щодо павербанків, ліхтарів, батарейок тощо, для свого ж спокою їх треба мати в тій кількості, яка потрібна на сім’ю, і з розрахунком на тривалі блекаути.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. РБК-Україна не несе відповідальності за діагнози, поставлені на основі матеріалів сайту. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.