У Німеччині кількість українських біженців, які офіційно працюють і сплачують внески до системи соціального страхування, сягнула майже 272 тисяч осіб. Це на 80 тисяч більше, ніж торік.
Українські біженці в Німеччині
217 тисяч українців у ФРН офіційно зареєстровані як безробітні.
З них:
- 58% шукають некваліфіковану роботу;
- 36% – кваліфіковану;
- 24 тисячі осіб проходять оплачувані курси професійної німецької мови.
Станом на березень 2025 року, 701 тисяча українців у Німеччині мали право на отримання соціальної допомоги Bürgergeld. З них 502 тисячі – працездатного віку.
Зазначимо, що сума виплат за програмою Bürgergeld становить:
- самотні дорослі і батьки-одинаки – 563 євро (24 361 гривня) щомісячно;
- подружжя – по 506 євро на людину (21 894 гривні);
- діти 14-17 років – 471 євро (20 380 гривень);
- діти 6-13 років – 390 євро (16 875 гривень);
- діти до 5 років – 357 євро (15 447 гривень).
Соцвиплати й дискусії влади
У 2024 році уряд ФРН виплатив українським біженцям 6,3 мільярда євро Bürgergeld. Наразі в німецькому суспільстві тривають дебати щодо доцільності подальших виплат цієї допомоги громадянам України, які ще не вийшли на ринок праці.
Зокрема, днями Прем’єр-міністр Баварії Маркус Седер, який очолює Християнсько-соціальний союз (ХСС), запропонував припинити виплати громадянської допомоги українським біженцям у Німеччині. Замість цього він пропонує перевести їх на нижчі виплати – як для шукачів притулку.
Дана ініціатива вже викликала гостру реакцію соціал-демократів (СДПН). Вони вважають таку пропозицію нераціональною та шкідливою.