За кордон через війну виїхало багато людей з вразливих категорій: мами з дітьми, пенсіонери старшого віку. Виживати в країнах Європи їм легше, тому повертатимуться вони в Україну не через виплати.
Багато представників вразливих категорій виїхали за кордон, адже там легше виживати. Для матерів з дітьми, наприклад, створено кращі умови, а соціальні виплати значно вищі, нагадує співрозмовниця.
На її думку, біженці повертатимуться з різних причин.
“По-перше, до наших громадян, які тікали від війни, поки що досить лояльно ставляться. І в приймаючих країнах поки не ставлять досить жорсткі умови працевлаштування або відпрацювання певних годин для отримання безоплатного житла, соціальних виплат. Але це все тимчасово. Це колись закінчиться”, – вважає Людмила Черенько.
Вона визнає, що європейські країни зацікавлені в наших громадянах і намагатимуться утримати їх навіть після завершення війни. Однак у довгостроковій перспективі вони не зможуть виправдовувати такі обсяги бюджетних витрат, як нині.
Повертатися будуть і ті, хто мав в Україні гарну спеціалізацію, гарну кар’єру, а в ЄС вимушений працювати на низьковаліфікованих роботах.
Також деякі українці, які виїхали в перші дні війни, інакше сприймають ризики. Тут люди “звикли” до небезпеки, тоді як за кордоном кожна новина про обстріли викликає шок. Якщо в Україні буде відносно безпечно – частина з них повернеться.
“По-перше, в нашої державі немає таких коштів, щоб ми могли змагатися з Німеччиною. Це смішно. Грошима за людей змагатися ми не можемо. По-друге, це буде несправедливо по відношенню до тих людей, які тут пережили війну: одним давати якісь великі суми, щоб вони приїздили і залишалися, а тим, хто жив тут під обстрілами і створював ВВП – ні, так бути не може”, – зауважує економіст.
Натомість спрацювали б програми для бізнесу: як для іноземців, так і для всіх українців, незалежно від соціальних категорій, вважає вона.
“Але я спостерігаю за своїми знайомими і бачу: хто реально хотів повернутися, той вже повернувся. А повернулося насправді вже багато людей”, – зауважує Людмила Черенько.