Балабух Віра в інтерв’ю РБК-Україна про зміни клімату і погоду в Україні
Як зміни клімату впливають на Україну (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Яким буде літо-2025 в Україні, чи загрожують нам катаклізми через зміну клімату, які міста вже у зоні ризику теплового удару і як танення льодовиків вплине на прибережну зону Чорного моря, – в інтерв’ю РБК-Україна.
Головне:
- Пекельна спека? Яким буде цьогорічне літо в Україні?
- Пилові бурі, тайфуни та урагани: чи призведе зміна клімату до катаклізмів?
- Небезпеки “теплового острова”. Яким містам загрожує це явище і чому?
- Наслідки від танення льодовиків відчує навіть Україна. Які регіони в у зоні ризику?
- Міні-зима без снігу? Як зміниться наш клімат у найближчі десятиліття?
- Не тільки негативні наслідки. Що може виграти Україна від глобального потепління?
- Чи чекає нас навала кліматичних біженців і який регіон стане найсприятливішим для проживання?
- Наслідки глобальні. Як війна в Україні нищить клімат у планетарному масштабі?
2024-й став найтеплішим роком на планеті за всю історію інструментальних спостережень, за даними Всесвітньої метеорологічної організації. Температура вперше підвищилась на 1,5 градуса, у порівнянні із доіндустріальним періодом. 2025 рік, малоймовірно, що поб’є цей рекорд, хоча може увійти до п’ятірки найтепліших років, оскільки тенденція до потепління зберігається.
Про те, які зміни клімату ми вже спостерігаємо і чого чекати у найближчі десятиліття, в інтерв’ю РБК-Україна розповіла кандидат географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух.
Спека і нові рекорди? Чого чекати від літа 2025
– Торік в Україні у липні показники термометра сягали 36 градусів і вище. Яким буде літо цьогоріч і чи варто очікувати нових температурних рекордів?
– При прогнозах на сезон можемо говорити лише про відхилення від норми – середніх багаторічних значень, тобто зазначити тенденцію, чи буде сезон тепліший або прохолодніший, більш вологий чи переважатиме посуха.
Деталізовано дати прогнози температури на сезон, тобто вказати, яких саме значень вона може сягати, неможливо, бо вони пов’язані із дуже масштабними процесами, які відбуваються на всій планеті, зокрема в океанах, і можуть тривати декілька місяців поспіль.
Такі розрахунки потребують багато ресурсів, бо треба мати інформацію про стан Світового океану, стан атмосфери у всій товщині, як вони змінюватимуться, які процеси переважатимуть. Для цього потрібно також мати потужні обчислювальні ресурси, які можуть цю інформацію швидко опрацювати. Такі можливості мають тільки світові прогностичні центри.
В Україні ми користуємось їхніми даними. Останні розрахунки показують, що літо в нас буде теплим, середня температура очікується вищою на 1-2 градуси за норму. Сезон буде більш посушливим, особливо серпень і липень. Про рекорди говорити не можемо, бо такі прогнози роблять лише на 5 діб.
– Цьогоріч була дуже тепла зима і незвична весна. Це аномалії чи вже наслідки змін клімату?
– Можна сказати, що ці аномалії є наслідками зміни клімату. З кожним роком бачимо, що тривалість зими зменшується, температура повітря підвищується. Все частіше вона знаходиться в межах від -5 до +5 градусів, а середня за добу залишається додатною. Досить рідко спостерігаються сильні морози. І сильними ми називаємо уже -20 градусів, а не -30 і -40, які спостерігались раніше. Лише на високогір’ї Карпат ще можемо відчути справжню зиму, де температура значно нижче, проте її тривалість також суттєво зменшилась.
Це є свідченням змін, які відбуваються в атмосфері. Ріст температури на планеті протягом останнього десятиліття прискорився. Минулий 2024 рік був найспекотнішим на Землі з 1800-х років, а можливо й за останні 100 тисяч років. Це перший рік, коли середня за рік приземна температура повітря перевищила 1,5 градуса Цельсія, а над сушею – 2,3 градуси (порівняно із доіндустріальним періодом, – Ред.).
Аномальна спека спостерігалась у більш, ніж 100 країнах. У 2024 році океани додали у 25 разів більше тепла, ніж усі річні витрати енергії людством.
Кандидат географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух (скриншот)
Загальна тенденція потепління на планеті показує, що підвищення температури відбувається протягом усього року. Україна не виняток. Найбільший ріст характерний для зими і літа. За останні 30 років ці періоди у нас потеплішали майже на 1,5 градуса, порівняно з 1961-1990 роками.
Найбільше температура зростає у січні, так було і цьогоріч. На переважній більшості території період вегетації не припинявся і дерева вже почали розпускатись. Ці тенденції – глобальні прояви зміни клімату, які значною мірою зумовлені діяльністю людини, через яку підвищується концентрація парникових газів. Ріст глобальної середньої за рік температури за рахунок природних чинників перебуває у межах +- 0,1 градуса, а внаслідок парникового ефекту – 1,3 -1,5 градуса.
Середня температура влітку теж зросла. Найбільші зміни спостерігають у липні й серпні. Збільшується кількість спекотних днів, зростає тривалість безперервної спеки. Все частіше говоримо про тропічні ночі: коли мінімальна температура вночі перевищує 20 градусів тепла. Це приводить до збільшення теплового навантаження, як на людський організм, так і на енергетику, внаслідок чого можуть виникати перебої із постачанням електроенергії.
Через потепління збільшується тривалість вегетаційного періоду. Це створює певні загрози. Січень був аномально теплим, а в березні температура взагалі сягала 25 градусів і вище, відповідно рослини почали реагувати – розпускатись. А квітень був звичайним: йому притаманний прихід арктичного повітря, тому ми й бачили заморозки, які завдали значно більшої шкоди, як це могло бути раніше, коли березень був холодніший і період вегетації був зсунутий на пізніше.
Найменше температура зросла у травні, вона залишилася майже такою, як у 70-90-ті роки. І цього травня потужна адвекція холоду була великим ризиком для сільського господарства, бо вегетація рослин почалась ще у січні. Збитки від заморозків можуть бути масштабними. Ці тенденції характерні не лише для цього чи минулого року, а й для останніх десятиліть.
Зміна середньої температури за 50 років (1973-2023) (ілюстрація: Вікіпедія)
Пилові бурі, теплові острови й природні катаклізми: до чого призведе зміна клімату
– Чи можуть усі ці зміни призвести до катаклізмів в Україні?
– Затоки арктичного холоду можуть продовжуватися і в травні, тому загроза заморозків посилюється. Ще одна небезпека – підвищення температури влітку, що збільшує тривалість спекотного періоду, теплового стресу. Це також приводить до підвищення рівня смертності.
За даними Всесвітньої метеорологічної організації, найбільше люди постраждали від метеорологічних явищ на всіх континентах саме від хвиль тепла, спеки. Особливо вразливими є мешканці великих міст, де внаслідок ефекту “міського острова тепла” температура повітря може бути вищою на 5 і більше градусів, ніж у передмісті.
– Які міста України під найбільшою загрозою теплового удару?
– Це міста-мільйонники: Харків, Київ, Дніпро, Одеса, Львів, Запоріжжя, Донецьк, а також ті населені пункти, де є масивна забудова без зелених зон. Європейські будівельні норми передбачають, що у місті не можуть всі ділянки бути заасфальтовані, повинні бути парки, сквери, зелені зони тощо.
У Києві майже при кожному супермаркеті наземна парковка. Такі величезні заасфальтовані ділянки нагріваються і ця додаткова енергія йде в атмосферу. Кожен дощ перетворюється на катастрофу, бо зі стоками проблема і воді нема куди діватись. Це треба вирішувати через зміну будівельних норм.
У Німеччині використовують багато новітніх технологій, це вимога закону. Великі громадські будівлі обов’язково мають мати зелені дахи, які вбирають вологу від опадів і цю воду використовують для потреб будинку, зокрема каналізації. Це навіть є у будівлі Бундестагу.
Це приклад ставлення держави до цієї проблеми. А в нас перед Верховною радою – величезний заасфальтований майдан. Якби там тепловізором виміряти температуру, вона була б значно вища, ніж у Маріїнському парку.
– Торік в Україні спостерігали потужну пилову бурю, яка прийшла із Сахари. Таке явище може стати для нас звичним?
– Пилові бурі є небезпечними, оскільки зносять великий шар родючого ґрунту і переносять його на великі відстані. Такі процеси були активними в Україні у 60-х роках минулого століття, особливо від цього страждали південні регіони.
Тоді ухвалили дуже правильне рішення – посадити лісосмуги для боротьби із пиловими бурями. Вони майже протягом 30 років захищали нас: не спостерігалось явищ, які б тривали понад добу зі швидкістю вітру понад 15 метрів за секунду і перенесенням пилу на значну відстань.
Лісосмуги не тільки захищали від сильних вітрів, але й зберігали вологу взимку, затримуючи сніг на цій території, відповідно вона отримувала більше вологи. А чим вологіший ґрунт, тим менш ймовірні інтенсивні бурі, бо вітер просто не зможе здійняти пил у повітря.
– Через війну в Україні постраждало багато лісосмуг, які це матиме наслідки?
– Знищення лісосмуг у зоні бойових дій створює для нас велику проблему, бо втрачаємо захист, який мали протягом останніх 30 років. І зараз при збільшенні швидкості вітру, зростанні посушливості, підвищенні температури збільшується ймовірність, що на півдні можуть виникати сильні пилові бурі. Крім того, у Херсонській області є найбільша пустеля в Європі Олешківські піски, вона останнім часом збільшує свою площу.
– Як війна в Україні загалом впливає на клімат?
– Міндовкілля провів оцінку, прямих і непрямих викидів парникових газів, спричинених військовими діями в Україні. З лютого 2022 по лютий 2024 таких викидів було створено до 180 мільйонів тонн в еквіваленті СО2. Росія завдала шкоди довкіллю за 24 місяці війни на 33 мільярди доларів США.
На клімат впливають безпосередньо військові дії, пересування людей, бо йде більше споживання бензину, відповідно більше викидів в атмосферу. Міжнародні авіакомпанії змушені облітати території Білорусі та Росії, тому значно збільшується їхній шлях і споживання палива. Через бойові дії у нас величезна кількість пожеж.
Мова йде про наслідки планетарного масштабу, бо збільшується викид парникових газів в атмосферу і вони не можуть бути швидко вилучені.
Викиди парникових газів за секторами (інфографіка DW)
Вічне літо? Як зміниться клімат в Україні у найближчі десятиліття
– Вже зараз бачимо суттєві зміни клімату в Україні. Що буде ще за 30 років?
– Діяльність людини найбільше впливає на атмосферу. Тому, коли змоделюємо, як розвиватиметься наше суспільство і скільки викидів генеруватиме, зможемо дати сценарій змін клімату. Їх може бути багато. Наприклад, людство може нічого не робити для зменшення кількості парникових газів, використовувати вугілля нафту і газ, нарощувати потребу в енергетиці.
Якщо ми й надалі тільки збільшуватимемо викиди парникових газів, то парниковий ефект посилюватиметься. За таких умов до 2050 року температура повітря може зрости на 2,5 градуси в середньому, а до кінця століття – на 4 градуси і більше.
Є закономірність, що підвищення середньої за рік температури на 0,1 градуса призводить до збільшення тривалості теплого періоду на 1 день. Якщо в середньому температура повітря може збільшитися на 2,5 градуси, то майже на місяць зросте тривалість теплого періоду. А якщо на 4,5 градуса – то майже на 50 днів.
За останні 30 років температура змінилась на 1,5 градуса і ми бачимо, до яких глобальних наслідків це призвело. А при підвищенні на 4 градуси до кінця століття матимемо зовсім інший клімат. Тривалість зими скоротиться до декількох тижнів. І, наприклад, в Харкові до кінця століття можуть спостерігатись такі умови, які зараз характерні для південних областей України.
– Невже всі наслідки від зміни клімату є негативними?
– Зміни клімату є переважно негативними, хоча в Україні є й позитивні. З однієї сторони, підвищення температури – це стрес, бо посилюється теплове навантаження на людей. З іншої сторони – це збільшення тривалості теплого періоду, коли вегетація починається раніше. Це створює нові можливості для України для вирощування більшої кількості культур, отримання третього урожаю.
У нас досить часто вересень є ще одним літнім місяцем. Озимина може дозрівати раніше і, відповідно, з’являється можливість вирощування післяжнивних культур. Бо якщо зібрати озимину у червні, то є ще досить тривалий період, щоб до вересня виростити ще якісь культури. Фермери вже часто це використовують зараз. Тому зміна клімату нам дає величезний потенціал.
У нас достатньо ресурсів для вирощування більш теплолюбних культур, які раніше тут не росли. Але є проблема із забезпеченням вологи. Високі температури сприяють збільшенню випаровуваності. Опади влітку випадають переважно зливові, збільшується тривалість бездощового періоду на фоні високої температури, що призводить до зростання посушливості. Якщо Україна забезпечить рослини вологою завдяки технологіям, то може стати житницею не лише Європи, а й усього світу.
Танення льодовиків і кліматичні біженці: чи відчує Україна наслідки
– Вчені все більше стурбовані таненням льодовиків. Чи може це безпосередньо нашкодити Україні?
– Коли говоримо, що до кінця століття середня температура повітря підвищиться на 4,5-5 градусів, то у полярних широтах цей показник може зрости на 10 градусів. Тобто, якщо 0,1 градуса – це збільшення тривалості теплого періоду на 1 день, 10 градусів – це збільшення тривалості на 100 днів в заполярних широтах.
Зараз полярне літо триває 90 днів, а до кінця століття може збільшитися майже вдвічі. Очікується, що до 2100 року ситуація в Північному океані може змінитися настільки, що буде можливість вплав перебратись із Європейського континенту на Американський через Північний полюс. Зараз це відкриває багато можливостей для дослідження Арктики.
Важливий момент у тому, що лід – це прісна вода, і при таненні льодовиків вона змішується із водами Атлантичного океану, впливаючи на їхній хімічний склад. Крім цього, вода з льодовиків – холодна. Вона потрапляє в Атлантичний океан і виникає ризик, що це може вплинути на ті течії, які обігрівають Європу, змінивши їхній напрям.
Більшість населення планети живе на узбережжі океанів і підвищення рівня Світового океану від танення льодовиків може призвести до катастрофічних наслідків для багатьох країн. До кінця століття, якщо концентрація парникових газів продовжить стрімко зростати, рівень Світового океану може підвищитись на 45-82 см, або в середньому на 62 см відносно початку століття.
До України наслідки від цього також дійдуть, бо система Чорного моря пов’язана з системою океанів. За даними Міндовкілля, підвищення рівня Чорного моря може призвести до затоплення міста Вилкове. Одеса теж може постраждати від цього. Дуже багато регіонів на півдні України можуть бути втрачені через ерозію, бо розмиватимуться прибережні території.
До кінця століття рівень Світового океану може підвищитись на 45-82 см (фото: Getty Images)
– Іноді глобальні зміни природних умов проживання призводять до міграції населення. Наскільки Україна може бути привабливою для кліматичних біженців?
– Зміни на планеті для багатьох є катастрофічними. Африканські країни протягом останніх десятиліть переживають потужні посухи, через що люди змушені звідти переселятися. У багатьох інших регіонах є великі повені, інтенсивні опади, тому населення емігрує. Людей, які вимушено покинули своє місце проживання через несприятливі погодні умови, називають кліматичними біженцями.
Переважно люди із сіл, які постраждали від посухи, переїжджають у найближче місто. Це створює велике соціальне навантаження і проблеми у містах. Як правило, коли умови покращуються, то люди повертаються у рідні місця. Дуже рідко люди переселяються з однієї країни до іншої, хоча такі випадки бувають.
Порівнюючи ті зміни і наслідки, які відбуваються в інших регіонах, то зміни в Україні хоч і є суттєвими, але вони не катастрофічні, бо живемо у помірних широтах й знаходимось досить далеко від океану, який впливає на узбережжя через урагани, тайфуни, підвищення рівня океанів.
Україна є привабливою територією з погляду кліматичних умов. Є ймовірність, що значна частина тих, хто не зможе жити на своїй території, захоче переселитися до нас.
– А самі українці не стануть кліматичними біженцями?
– Зміни, які у нас відбуваються, досить нерівномірні. Температура найбільше зростає на північному сході – у Чернігівській й Сумській області. За останні 30 років тут потепліло на 1,5 градуса і більше, в той час, як по решті країни ці зміни становлять 1-1,2 градуса.
У південних областях, хоч і не настільки зросла температура, але це найспекотніший регіон. В окремі роки, якщо зростатиме посушливість і не вживатимуть заходів для протидії, регіон може мати дуже багато проблем. Люди можливо не захочуть там вести аграрний бізнес, бо це потребуватиме великих коштів. Ймовірно, місцеві захочуть переселитися на інші території.
У цьому плані у нас є досить привабливим Полісся. Останнім часом там почав формуватись олійно-зерновий пояс. Якщо на півдні України для багатьох культур створюються не дуже сприятливі умови для вирощування, то Полісся, яке вважалось надлишково зволоженим, тепер має достатньо вологи і тепла для вирощування багатьох культур. Ми вже бачимо, як просунулась межа культивування соняшника і кукурудзи далеко на північ.
Зупинити зміни: як держава і людина можуть зберегти клімат
– Чи є державна програма в Україні для стримування змін клімату?
– Торік у нас ухвалили Закон про основні засади державної кліматичної політики й, відповідно до нього, зараз у нас розробляються стратегії для всіх секторів, у тому числі для сільського господарства, енергетики, і навіть для окремих регіонів і громад по адаптації до зміни клімату і плани їх реалізацій.
Для протидії змінам треба розуміти, які загрози є у даному регіоні, які тенденції спостерігаються і чого слід очікувати в коротко-, середньо- і довгостроковій перспективі. Багатьом галузям слід відстежувати, що відбувається зараз. Для того, щоб посадити ліс, треба знати, які культури там зможуть рости і вижити у нових кліматичних умовах. Відповідно, саджати ті рослини, які там можуть рости через 30 і 50 років.
– Чи може пересічна людина своїми вчинками зменшити зміни клімату?
– Якщо ми своїми вчинками вже вплинули на клімат, то можемо зробити й так, щоб зменшити цей вплив. І основна причина змін, які відбуваються, – парникові гази. Ми повинні намагатися зменшити їхні викиди. Це можна зробити, обмеживши споживання енергії та підвищивши енергоефективність нашої діяльності. Наприклад, утеплювати свої будинки, щоб менше витрачати на опалення, використовувати енергоощадні лампи.
З іншої сторони, той вуглець, який вже потрапив в атмосферу, нам потрібно звідти забрати. Є дуже ефективний і простий спосіб, який робить нашу землю значно кращою – це рослини. І хоч було досить жартів про мільйон дерев, але це дуже ефективний спосіб “забрати” вуглець з атмосфери.
Озеленення планети може сповільнити зімни клімату (фото: Getty Images)
Крім того, дерева влітку створюють тінь, захищаючи нас від спеки, оскільки у затінку температура повітря значно нижча. Дерева дають додаткову вологу, захищають від вітру, хоча інколи і можуть бути небезпечними. А ще лісосмуги захищають нас від пилових бур.
Якщо поставити за мету, щоб хоча б кожна людина після себе залишила сад або невеличкий ліс, то так можна змінити не лише мікроклімат у себе у дворі, а й клімат на планеті.
У 2024 році в Китаї завершили масштабний проект, який тривав майже півстоліття – створили Зелений пояс довжиною понад 3000 км, який зупинив наступ пустелі Такла-Макан. Цей пояс із різноманітних посухостійких рослин та дерев не лише став захистом від піщаних бур, а й створив нові можливості для розвитку регіону, зокрема, вирощування фруктів, збору і переробки лікарських трав.