Антибіотики при застуді і грипі можна чи ні – пояснення лікаря

Лікар пояснив, чому антибіотики не діють при вірусах і що робити (фото: Freepik)

Багато українців досі вважають антибіотики “універсальними ліками”, хоча лікарі наголошують: вони не діють проти вірусів – зокрема грипу та ГРВІ. Проте люди й досі часто починають антибактеріальну терапію самостійно, сподіваючись “збити температуру” або “зупинити хворобу”.

Чому антибіотики не діють у разі грипу та ГРВІ

Хайтович наголошує, що при ГРВІ чи грипі антибактеріальний засіб не зменшує розмноження вірусу і, відповідно, не сприяє одужанню.

“Антибіотики мають унікальні мішені впливу. З погляду фармакології йдеться про ферменти-транспептидази (їх блокують бета-лактамні антибіотики, такі як амоксицилін чи цефтріаксон), або пептидоглікан бактеріальної стінки (ванкоміцин); бактеріальні рибосоми (азитроміцин, доксициклін, гентаміцин, хлорамфенікол тощо); синтез фолатів (ко-тримоксазол); ферменти ДНК-гіразу чи топоізомеразу (ципрофлоксацин тощо), яких у вірусів немає“, – розповів експерт.

Тому не варто хапатися за антибіотики, якщо захворіли на вірусну інфекцію, – препарати цієї групи в таких випадках недієві.

Обов’язково слід звернутися до лікаря, який за потреби призначить противірусний препарат.

Антибіотики лікарі призначають лише тоді, коли вірусна інфекція ускладнюється ще й бактеріальною.

Що таке антибіотикорезистентність

“Неправильне призначення антибіотика, зокрема при вірусній інфекції, неефективне, але при цьому призводить до шкоди через небажані реакції, такі як анафілаксія, антибіотик-асоційована діарея, гепатотоксичність тощо. Крім того, це зумовлює ризик формування антибіотикорезистентності”, – наголошує Хайтович.

Він пояснив, що антибіотикорезистентність – це здатність мікроорганізмів виживати, незважаючи на дію антимікробних лікарських засобів, через вроджені чи набуті механізми захисту.

“Наприклад, після застосування антибіотиків деякі бактерії в організмі людини навчаються виробляти ферменти, які руйнують молекулу антибіотика. Ці бактерії тепер не лише виживають, а й швидко поширюються, оскільки вони передають потомству та іншим мікроорганізмам ген резистентності. При цьому звичайні інфекції стають складнішими для лікування, зростає ризик ускладнень, госпіталізацій і смерті”, – розповів експерт.

Тому, за його словами, саме необґрунтоване надмірне застосування антибіотиків у медицині чи ветеринарії пришвидшує поширення стійких штамів патогенних мікроорганізмів.

Як лікарі визначають, коли антибіотик справді необхідний

“Лікар оцінює перебіг захворювання (тяжкість стану, підвищення температури тіла), лабораторні дані (аналіз крові, рівень С-реактивного протеїну, прокальцитоніну) та/або результати швидких тестів (наприклад, на стрептокок) і встановлює діагноз”, – розповів Хайтович.

За словами експерта, якщо це діагноз бактеріального захворювання (наприклад, гострий бактеріальний риносинусит), лікар призначає антибактеріальний препарат, який у цьому регіоні на основі даних попередніх досліджень вважається ефективним.

“Це так звана емпірична терапія. За потреби лікар призначає бактеріологічні дослідження/посів з визначенням чутливості“, – зазначив фахівець.

Він розповів, що через 48-72 год лікар отримує результати бактеріологічного дослідження і переглядає антибактеріальну терапію з урахуванням динаміки стану пацієнта, результатів лабораторного і бактеріологічного досліджень.

“Лікар може змінювати терапію. Наприклад, це може бути перехід з внутрішньовенного на пероральне введення препарату, якщо стан пацієнта це дозволяє; заміна антибіотика з широким спектром дії на антибіотик із вузьким спектром дії. При цьому лікар враховує чутливість патогена до певних антибактеріальних препаратів”, – зазначив Микола Хайтович.

Експерт наголосив: самолікування антибіотиками неприпустиме, адже без правильної діагностики, без урахування регіональної чутливості до антибіотиків терапія може бути неефективною і при цьому шкідливою, тобто спровокувати розвиток побічних ефектів та антибіотикорезистентності.

Крім того, як зауважив Хайтович, втрачається час для початку відповідного, справді необхідного лікування.

Найпоширеніші побічні ефекти антибіотиків

Експерт зазначив, що на тлі застосування антибіотиків можуть виникати такі симптоми:

• з боку травного тракту – нудота, блювання, діарея
• алергічні висипи (частіше при застосуванні пеніцилінів)
• прояви фотосенсибілізації (при застосуванні доксицикліну чи фторхінолонових антибіотиків)
• ураження печінки (найчастіше його спричиняють амоксицилін/клавуланат, фторхінолони, тетрацикліни, макроліди)
• ототоксичність, тобто токсичний вплив ліків на внутрішнє вухо, що призводить до ушкодження слухового та/або вестибулярного апарату
• нефротоксичність – ушкодження нирок на тлі застосування ліків, зокрема у разі прийому аміноглікозидів
• іноді – пригнічення діяльності кісткового мозку (на тлі застосування хлорамфеніколу)

Вплив антибіотиків на кишківник і доцільність прийому пробіотиків

“Антибіотики руйнують частину фізіологічної мікробіоти, що може призвести до дисбіозу, діареї і підвищеного ризику клостридійної інфекції. Відновлення мікробіоти може тривати тижні і навіть місяці”, – розповів Микола Хайтович.

При цьому він додав, що питання про обов’язкове застосування пробіотиків одразу після початку антимікробної терапії часто є суперечливим.

“Однак останні метааналізи показують зниження ризику антибіотик-асоційованої діареї, викликаної клостридіями, при використанні перевірених штамів пробіотичних бактерій у відповідній дозі. Тому у дітей, людей похилого віку, пацієнтів з імунодефіцитними станами пробіотичний супровід антибіотикотерапії бажаний“, – зазначив фахівець.

Чи небезпечне переривання курсу антибіотика, коли “стало легше”

“Класична порада “завершити курс” в наш час переглядається. Тривалість антимікробної терапії має бути оптимальною, мінімально необхідною. Тривале необґрунтоване лікування підвищує ризик появи побічних ефектів і селекції резистентних штамів”, – каже Хайтович.

Тому, як наголошує фахівець, пацієнт повинен чітко дотримуватися рекомендацій лікаря, і не можна самовільно зупиняти або подовжувати курс терапії.

Чи можуть з’явитися інфекції, проти яких не буде дієвих антибіотиків?

За словами професора, вже є патогени з мультирезистентними властивостями, і Україна в цьому питанні лідирує в Європі через стрімке поширення, наприклад, таких грамнегативних мікроорганізмів, як Klebsiella pneumoniae чи Acinetobacter baumannii.

Чи достатній в Україні контроль за відпуском антибіотиків в аптеках?

Експерт розповів, що за останні роки в Україні впроваджено електронні рецепти і механізми обліку антибіотиків.

“Однак війна вносить корективи – через недоступність медичної допомоги регуляторні вимоги можуть бути не такими жорсткими у прифронтових регіонах“, – зауважив Хайтович.

Тож проблема неконтрольованого застосування антибіотиків в Україні залишається актуальною.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. РБК-Україна не несе відповідальності за діагнози, поставлені на основі матеріалів сайту. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.