Африканська чума свиней виявлена у Тульчинському районі Вінницької області – що відомо
У Вінницькій області виявили африканську чуму свиней (фото: freepik.com)
У Вінницькій області виявили африканську чуму свиней. У разі підозрілих випадків із тваринами громадян закликають негайно звертатися до місцевих ветеринарних органів.
Що відомо про африканську чуму свиней у Вінницькій області
Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області повідомило, що згідно з результатами досліджень регіональної державної лабораторії, було підтверджено діагноз “африканська чума свиней”.
Уточнюється, що захворювання виявили у трупах диких свиней.
Їх знайшли на території кварталу №56 ЛМГ Райагролісу Городківської ТГ у Тульчинському районі Вінницької області.
Наголошується, що Головне управлінням Держпродспоживслужби негайно вживає всіх необхідних заходів (відповідно до вимог Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства й зареєстрованої в Міністерстві юстиції).
Для того, щоб запобігти поширенню захворювання, громадянам і господарствам рекомендують:
- дотримуватися ветеринарно-санітарних норм;
- дотримуватися обмежувальних заходів.
“У разі виявлення підозрілих випадків необхідно негайно звертатися до місцевих ветеринарних органів”, – підсумували у Держпродспоживслужбі.
Як розпізнати африканську чуму свиней
Раніше у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області розповіли, що африканська чума свиней (АЧС) – це заразне захворювання, деякі ознаки якого можуть розвиватися доволі швидко, але не завжди є специфічними для встановлення остаточного діагнозу.
Українцям пояснили, що це вірусне захворювання вражає домашніх та диких свиней (і не є небезпечним для людей).
В цілому вірус АЧС заражає клітини імунної системи та ініціює вироблення величезної кількості специфічних антитіл, не здатних до повної нейтралізації збудника.
Інкубаційний період може тривати від 3 до 15 діб. При гострому перебігу хвороби – 5-9 діб.
Це захворювання не лікується і достатньо легко передається від хворої до здорової тварини (цьому сприяє надзвичайна стійкість вірусу в навколишньому середовищі).
Хвороба характеризується здебільшого гострим перебігом і проявляється лихоманкою, крововиливами, синюшністю та змертвінням шкіри, ураженнями внутрішніх органів та високою смертністю.
Характерними для хвороби є такі ознаки:
- раптова загибель тварини, за відсутності клінічного прояву;
- підвищення температури тіла до 40,5-42°C;
- зниження апетиту, в’ялість, швидка втомлюваність, слабкість тазових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, лежання тварин (заривання у підстилку);
- кашель, блювота, діарея (іноді з кров’ю), частіше – запор, слизисті виділення з очей та носа, параліч тазових кінцівок, у самок – можливі аборти;
- червонувато-фіолетові плями на череві, підгрудку, мошонці, вухах, п’ятачку та кінцівках.