6 квітня 2014 року проросійські сепаратисти захопили будівлю Донецької ОДА – хроніка подій
6 квітня 2014 року проросійські сили захопили будівлю Донецької обласної державної адміністрації (ОДА). Цей день став точкою неповернення – з нього почалася фактична окупація Донбасу.
11 років тому, 6 квітня 2014 року, в Донецьку відбувся переломний момент, який став відправною точкою російської збройної агресії на сході України. Саме цього дня після мітингу на площі Леніна проросійські бойовики захопили будівлю Донецької обласної державної адміністрації. З неї було скинуто український прапор, а замість нього піднято триколор Росії та символіку самопроголошених утворень.
Від мтингу у Донецьку – до штурму ОДА
Проросійський мітинг у центрі Донецька зібрав близько двох тисяч людей. Він був присвячений затриманим бійцям “Беркута”, які брали участь у розстрілах під час Революції Гідності. Після мітингу колона рушила до будівлі ОДА. Приблизно 50 агресивно налаштованих осіб зі зброєю та палицями прорвали охорону з боку правоохоронців, використали вибухові пакети та гранати.
Протестувальники швидко зайняли приміщення. Над ОДА з’явився прапор Росії, а в кабінетах портрети українських чиновників замінили на фото колишнього президента України Віктора Януковича. Вже наступного дня, 7 квітня, бойовики проголосили створення так званої “Донецької народної республіки”.
Мітинги у Донецьку у квітні 2014 року (фото: Донецька ОДА)
За результатами опитування Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу (березень 2014), лише 26,5% містян підтримували проросійські дії, тоді як понад 40% – виступали за єдність України. Насильство, захоплення адмінбудівель і спроби від’єднання від України засуджувала переважна більшість мешканців міста.
Координація з Москвою і загроза “референдуму”
Захоплення ОДА мало чітко спланований сценарій. У будівлі одразу створили “координаційну раду” та поставили ультиматум: обласна рада має до півночі ухвалити рішення про “референдум” щодо приєднання до Росії. У разі відмови загрожували формуванням “народної обласної ради”.
Мітинги у Донецьку у квітні 2014 року (фото: Донецька ОДА)
Цьому передувала інформаційна кампанія, насичена фейками про “утиски” російськомовного населення, агітація та підтримка проросійських сил партіями на кшталт “Російський блок” і “Народне ополчення Донбасу”.
Штурм СБУ, барикади і перші постріли
У ніч на 7 квітня бойовики захопили будівлю СБУ в Донецьку. Навколо ОДА вже були барикади з шин і колючого дроту. Протестувальники встановили блокпости, готувалися до оборони. Журналістам забороняли фіксувати події, погрожували і вимагали покинути територію.
Пізніше почалася стрілянина біля будівлі обласного телебачення, де протестувальники намагалися змусити медіа дати їм ефір. Увечері 7 квітня спецпідрозділи СБУ звільнили будівлю облуправління СБУ, але це вже не зупинило подальшу ескалацію.
Мітинги у Донецьку у квітні 2014 року (фото: Донецька ОДА)
Реакція влади
Уряд Арсенія Яценюка одразу заявив, що йдеться про спробу реалізувати кремлівський план дестабілізації ситуації на сході. Донецька міськрада закликала дотримуватися закону, а районні ради відхрестилися від участі в захопленнях.
Голова ОДА Сергій Тарута назвав “народну раду” незаконною і закликав до скликання позачергової сесії діючої облради. Тим часом прокуратура відкрила справу за статтею “масові заворушення”.
Події у Слов’янську
12 квітня 2014 року бойовики на чолі з Ігорем Гіркіним (Стрєлковим) захопили відділ міліції у Слов’янську, почавши нову фазу – збройну. У місті з’явилися блокпости, почалися репресії проти українськи налаштованих громадян. Бойовики знищували інфраструктуру, а тисячі мирних жителів були змушені залишити домівки.
Увечері того ж дня РНБО ухвалила рішення про початок Антитерористичної операції, яку офіційно було розпочато 13 квітня.
Захоплення Донецької ОДА стало символом початку війни. Звідти пішли нові злочини, зради, трагедії й масштабні бойові дії. Але навіть тоді, у 2014-му, більшість мешканців Донбасу не підтримувала агресорів. Однак люди стали заручниками ситуації, а майже за 8 років війна поширилася на всю територію нашої країни.
При підготовці матеріалу використані такі джерела: Донецька обласна державна адміністрація, Армія FM.