Військове загострення на Близькому Сході тимчасово забезпечило Росії додаткові доходи від нафтогазового сектору. Проте навіть різке підвищення цін на нафту не змогло зупинити зростання дефіциту російського бюджету. Витрати на військові потреби та удари по нафтовій інфраструктурі посилюють тиск на фінансову систему Кремля.
Чому дефіцит російського бюджету зростає, незважаючи на різке підвищення цін на нафту, у матеріалі спеціального кореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.
Читайте також: Путін намагається приховати економічні проблеми РФ: в ISW викрили неправду Кремля
Головне:
- Дефіцит бюджету РФ продовжує зростати, незважаючи на високу ціну на нафту.
- Зростання військових і соціальних витрат випереджає доходи від нафтогазового сектору.
- Удари по нафтовій інфраструктурі РФ ускладнюють експорт і переробку.
- Кремль готується шукати нові джерела фінансування бюджету – від підвищення податків до скорочення соціальних витрат.
Російський бюджет, доходи якого наприкінці минулого року почали різко зменшуватися через санкції США, у поточному році закріпив цю тенденцію.
За січень-лютий 2026 року, згідно з даними української розвідки, дефіцит бюджету зріс до 69,9 млрд доларів. Це в півтора рази більше за оцінку мінфіну (43,3 млрд) і вже перевищує річний плановий показник у 50,5 млрд доларів.
За підсумками квітня дефіцит досяг 78,4 млрд доларів. Витрати зросли на 15,7% у порівнянні з минулим роком. Збільшилося фінансування військових і соціальних програм, а також окремих секторів економіки.
Падіння доходів – на 4,5% – до 11 721 млрд рублів. При цьому прогноз економічного зростання на 2026 рік знижено з 1,3% до 0,4%.
Мінфін Росії визнає дефіцит “високим”, але намагаючись пом’якшити ситуацію, заявляють, що вона “відповідає цільовим параметрам структурного дефіциту”.
Зростання дефіциту пояснюють “випереджальним фінансуванням витрат”. Це означає, що кошти витрачаються авансом з бюджету, запланованого на друге півріччя.
Однак бюджетний дефіцит міг бути ще більшим, якби не ескалація ситуації в Ірані. Вона кардинально змінила геополітичну та економічну ситуацію у світі.
Нафтова криза, що виникла через блокаду Ормузької протоки, призвела до різкого зростання цін на енергоносії. Ціна нафти марки Brent перевищувала 100, а в деякі дні і 120 доларів за барель.
Російська нафта марки Urals подорожчала більш ніж у два рази порівняно з початком року. На піку загострення конфлікту в Ірані на початку квітня її ціна зросла до 124 доларів за барель.
Дані про ціну нафти за матеріалами IEEFA
Європа, зокрема Франція, Іспанія та Бельгія, у першому кварталі 2026 року збільшили імпорт російського LNG на 6,9 млрд кубометрів (на 16-17%), повідомляє IEEFA.
Різко зросли закупівлі російської нафти з боку Китаю та Індії, щоб компенсувати перебої з постачаннями з Близького Сходу.
Читайте також: Британія відправить в Ормузьку протоку дрони, винищувачі та військовий корабель
За останніми даними, добові доходи Росії від експорту нафти становлять 374 млн євро, газу – 78 млн євро.
Зростання цін на нафту не суттєво допомогло російському бюджету
Безумовно, підвищення цін на нафту і газ, а також збільшення обсягів імпорту позитивно вплинули на доходи Росії. Проте в січні-квітні поточного року вони все ще були нижчими за торішні за цей самий період на 38,3% і склали 2 298 млрд руб.
Фактично, наразі Росія отримує надприбутки від експорту нафти і газу. Але їх недостатньо, щоб покрити зростання військових і соціальних витрат.
Щоб компенсувати бюджетний дефіцит Росії, ціна нафти повинна залишатися на сьогоднішньому рівні щонайменше до другого кварталу наступного року, вважає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
“Поточний дефіцит бюджету РФ за 4 місяці становить 5,9 трлн руб. Щоб закрити лише цей дефіцит, ціни на нафту на поточних рівнях повинні залишатися 8-11 місяців. Але я в це не вірю”, – зазначив він.
Другий варіант – ціна нафти зросте до 200 доларів за барель і залишиться на такому рівні 4-5 місяців. Але це практично неможливо, переконаний Шевчишин. Навіть нинішні високі ціни протягом ще кількох місяців можуть призвести до світової кризи та зниження цін на нафту.
Криза викликає інфляцію, девальвацію, згортання виробництва і, як наслідок, скорочення попиту на нафту, що призводить до падіння цін.
Шевчишин вважає, що для наповнення бюджету для компаній нафтогазового сектору можуть ввести податок на надприбуток, враховуючи зростання цін на нафту і газ.
“Грубо кажучи, це ще потенційно дасть зверху 25-30%. Потенціал додаткових доходів бюджету – 7,7 млрд доларів на місяць”, – сказав експерт.
У березні Путін дійсно доручив уряду розглянути варіант податку на надприбуток. Але цей податок, принаймні поки що, не планувався для компаній нафтової та газової галузі. Він може торкнутися металургів і золотопромисловців.
Читайте також: У Путіна вирішили рятувати економіку, що тоне, за рахунок багатіїв: що на них чекає
Спроба впровадити подібний захід вже мала місце у 2023 році, коли в РФ ввели разовий збір. Він приніс до бюджету додатково близько 319 млрд рублів.
Ексрадник президента України Олег Устенко вважає, що відносно слабкий ефект на доходи російського бюджету від зростання цін на нафту пояснюється тим, що максимально високі ціни тривали недовго.
“Вони утримувалися від кількох днів до 1-2 тижнів. Середньозважена ціна за підсумками була все ж нижче 110 доларів”, – зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Більш значну роль у скороченні потенційних доходів зіграли обстріли з боку України, які активізувалися саме в період початку війни в Ірані.
ЗСУ завдавали ударів по портовій інфраструктурі, що забезпечує експорт нафти і нафтопродуктів. У деякі дні через влучання в нафтові термінали та об’єкти перевалки нафти в портах експорт нафти знижувався на 40%. Проте ці об’єкти досить швидко відновлюються.
Також завдаються удари по ключових станціях перекачування нафти. Виведення їх з ладу блокує навантаження нафти в танкери. Тобто, нафту в порт доставити можна, але закачати в танкер – ні. Фактично такі обстріли також знижують фізичні обсяги можливого експорту.
В результаті, експорт нафти все ж зріс, але доходи від цього були не такими великими, як могли б бути без обстрілів інфраструктури. До того ж, знижки для Індії та Китаю зросли, що скоротило потенційну маржу для РФ.
А ось експорт нафтопродуктів зменшився на 10%. І тут фінансові втрати були суттєвішими через вищі ціни на продукти нафтопереробки в порівнянні із сирою нафтою.
У результаті в бюджетних надходженнях втрати від зниження експорту нафтопродуктів компенсувалися збільшенням доходів від продажу сирої нафти.
Дефіцит бюджету продовжить зростати
ЗСУ вражають не лише портову інфраструктуру, що забезпечує експорт нафти і нафтопродуктів, а й НПЗ та нафтові сховища. Це створює проблеми з нафтопереробкою і може призвести до скорочення видобутку нафти, вважає Олег Устенко.
“Якщо немає можливості транспортувати нафту в пункти перекачування або переробляти, то компаніям просто доведеться скорочувати видобуток”, – зазначив Устенко.
Остання статистика підтверджує, що процес уже розпочався. За підсумками квітня видобуток знизився на 5% у порівнянні з квітнем – 9,29 млн барелів на добу.
“Російські компанії опинилися в патовій ситуації. У землі нафта є, але її немає сенсу піднімати. Тож проблеми з бюджетом наростатимуть залежно від того, за якими напрямками триватимуть атаки ЗСУ”, – зазначив Устенко.
Він впевнений, що об’єктами ураження залишатимуться і портова інфраструктура, що забезпечує експорт нафти і нафтопродуктів, і НПЗ, і нафтосховища. Саме такий комплексний підхід забезпечить максимальне зниження доходів РФ від імпорту нафти, використовуючи військовий інструмент.
Проте краху російської економіки все ж не відбудеться найближчим часом, переконаний Устенко. У Кремля ще достатньо можливостей для забезпечення роботи своєї військової машини.
“Бюджетні проблеми Москва вирішує швидко і без зайвих розмов. Думу вже змусили проголосувати за підвищення ПДВ до 22%. Якщо проблеми з фінансуванням бюджету наростатимуть – почнуть скорочувати витрати на соціальний сектор. А якщо всередині країни виникне невдоволення, то застосують репресивний апарат. Витрати на силовиків там збільшують ще з 2023 року”, – зазначив Олег Устенко.
У Кремлі добре усвідомлюють, що ситуація загострюється, а зростання нафтових доходів – тимчасове.
Путін уже публічно заявив, що російським компаніям і уряду слід “проявляти обережність” при використанні надприбутку від підвищення цін на нафту.
Питання-відповідь (FAQ)
– Чому зростання цін на нафту не рятує бюджет РФ?
– Навіть після різкого подорожчання нафти і газу доходи Росії зростають повільніше за витрати. Основна причина – рекордні витрати на війну, силовий блок і підтримку економіки.
– Як війна в Ірані допомогла Росії?
– Через кризу на Близькому Сході зросли світові ціни на нафту і газ. Росія тимчасово збільшила доходи від експорту енергоресурсів, а Китай та Індія наростили закупівлі російської нафти.
– Чому ефект від дорогої нафти виявився обмеженим?
– Високі ціни трималися недовго, а російська нафта продовжує продаватися зі знижками. Додатково на експорт впливають удари по нафтовій інфраструктурі та проблеми з логістикою.
– Як атаки ЗСУ впливають на нафтові доходи РФ?
– Удари по НПЗ, нафтобазах, портах і об’єктах перевалки ускладнюють експорт і переробку нафти. Це знижує потенційні доходи Росії і створює ризики скорочення вид