Зокрема, йдеться про Glovo та Bolt: які відомості існують щодо податку на цифрові платформи.

Податок на цифрові платформи не стосуватиметься електронних “дошок оголошень”, а лише сервісів, які отримують комісію за свої послуги

Про це в коментарі “Еспресо” повідомив координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.

“Податок на цифрові платформи аналітичні центри очікували вже багато років. Насправді йдеться про спрощений спеціальний режим для самозайнятих. Замість поточних 18 + 5% (ПДФО + військовий збір, – ред.), вони отримують 5 + 5%. Тобто 10% замість 23%. Це дозволить вийти з неформального сектору приблизно 300 000 самозайнятих осіб. Це водії, кур’єри тощо”, – зазначає Олег Гетман.

За словами експерта, навколо податку на цифрові платформи, який назвали “податком на OLX”, існує багато фейків та міфів.

“Насправді це оподаткування взагалі не поширюватиметься на дошки оголошень, а лише на платформи, які беруть комісію за свої послуги. Наприклад, “Кабанчик”, Glovo, Bolt, Uklon, Airbnb, Uber, – пояснює Олег Гетман. – При цьому самозайнятим особам, щоб вийти з тіні, взагалі не потрібно нічого робити – ні реєструватись, ні подавати звітність. За них все зробить цифрова платформа.”

Щодо осіб, які періодично продають різні речі через той же OLX, то їхній дохід не підлягатиме оподаткуванню, якщо не перевищуватиме 2 тисячі євро на рік. За нинішнім курсом, це приблизно 100 тисяч гривень. Окремий рахунок також не потрібно відкривати, якщо сума отриманих доходів не перевищує 2 тисячі євро. Тобто оподатковуватимуть лише доходи “професійних” продавців, які регулярно торгують через цифрові платформи.

У Міністерстві фінансів також уточнюють, що електронні “дошки оголошень”, на яких здійснюється лише реклама або інформування про товар чи послугу, не підпадатимуть під нове регулювання. Умовно, якщо на платформі є лише контакти продавця чи надавача послуг, але немає кнопки “Купити”, вона не підпадатиме під дію закону про оподаткування цифрових платформ.
У разі, якщо законопроєкт буде ухвалено Верховною Радою, його норми набудуть чинності з 1 січня 2027 року.

• Уряд відмовився від ідеї вносити до Ради “один великий податковий законопроєкт”, розбивши його на три окремі: податок на цифрові платформи, оподаткування міжнародних посилок та продовження сплати військового збору протягом трьох років після скасування воєнного стану. При цьому впровадження ПДВ для ФОПів, яке було в об’єднаному податковому законопроєкті, схоже, відтермінували.