Після системного переходу Росії від ударів по електромережі до цілеспрямованих атак на газову інфраструктуру Україна планувала компенсувати дефіцит, що виник, імпортом великих обсягів газу з ЄС. Про це пише Олег Саркіц, експерт з антикризового менеджменту, волонтер, засновник Громадської організації «Народна мрія», співзасновник БФ «До Мрії», в своїй статті «Чи врятують нові газові ініціативи Україну від важкої зими?».
Восени 2025-го «Нафтогаз України» і уряд говорять уже не про тимчасову просадку, а про структурну втрату: в жовтні Міністерство енергетики підтверджувало, що удари по родовищах і компресорних станціях відсікли до 60% річної видобувної спроможності, а сам «Нафтогаз» звітує про понад шість масованих атак на газову інфраструктуру лише з початку жовтня.
«Україна, яка на старті 2024 року розраховувала пройти зиму переважно за рахунок власного видобутку, 2025-го змушена різко нарощувати імпорт. За перше півріччя 2025 року Україна імпортувала 2,3 млрд кубометрів газу — у понад 19 разів більше, ніж за аналогічний період 2024-го. Вартість закупівель підскочила з 36,4 млн дол. до 1,17 млрд. Газ же надходив уже не з трьох-чотирьох напрямків, а з 14 країн, причому понад половина обсягів формально йшла зі Швейцарії як фінансового хабу для трейдерів, ще близько 12% — з Німеччини, 9% — з Польщі, а решту давали інші європейські постачальники», – пише автор.
Макропрогнозах Нацбанк виходив із того, що імпорт газу 2025 року становитиме близько 6 млрд кубометрів, 2026-го — 5 млрд, а 2027-го — 3 млрд кубометрів, причому витрати на імпорт уже 2025 року перевищать 3 млрд дол. і ще приблизно стільки ж сумарно припаде на 2026–2027 роки.
Частину цього дефіциту вже сьогодні закриває американський СПГ: за оцінками «Нафтогазу», на жовтень 2025 року компанія закупила близько 0,5 млрд кубометрів СПГ із США (більшість уже надійшла до українських ПСГ через європейські термінали), а окремі контракти з польською ORLEN передбачають постачання ще 300 млн кубометрів у першому кварталі 2026 року в рамках ширшої програми поставок (до 1 млрд кубометрів протягом року).
Ціни на газ залишаються стабільно високими: у жовтні-листопаді 2025 року спотові та строкові котирування на хабі TTF переважно трималися в діапазоні 30–32 євро/МВт·год (орієнтовно 360–400 дол. за тисячу кубометрів), формуючи нижню планку собівартості для імпортних маршрутів.
Гроші на газ
Це окрема історія. Європейський інвестиційний банк у жовтні 2025 року надав «Нафтогазу» 300 млн євро кредиту, яких вистачає приблизно на 0,6 млрд кубометрів, причому умовою позики стало паралельне інвестування аналогічної суми в «зелені» проєкти. Далі підтягуються норвезька допомога, кредити українських держбанків, потенційний «репараційний» інструмент ЄС — і вся ця конструкція тримається на припущенні, що західні партнери й надалі закриватимуть дірку між внутрішнім видобутком і споживанням.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.