Теза, що в Prozorro усе вирішує ціна є маніпулятивною. Оскільки в кожному тендері детально прописані вимоги до якості: технічні характеристики того, що купують, вимоги до досвіду підрядника, кваліфікації працівників, потрібних сертифікатів абощо. Іноді аж занадто детально. Якби в Prozorro усе вирішувала ціна, ми б ніколи не мали закупівель люксових авто для бюджетників і переплат на будівництвах. Про це пише Іван Лахтіонов, заступник виконавчого директора Transparency International Ukraine з реалізації інноваційних проєктів, в статті “Не вмію, не треба, страшно. Чому в Prozorro головний критерій ціна, а не якість”.
За словами автора, існує ще один інструмент контролю якості — нецінові критерії. Він дозволяє задати рамку, де за додаткові переваги ти готовий платити трохи більше. Наприклад, за довший термін гарантійного обслуговування, готовність швидше постачити необхідне, екологічність абощо. Це складніше, але дозволяє більш комплексно і креативно підходити до закупівель. У чинному Законі за ці додаткові переваги можна переплатити максимум 30%.
“Та попри те, що цей інструмент в Україні доступний давно, замовники використовують його неохоче. Наприклад, торік його застосували у менш як 0,26% закупівель, де могли б. Водночас у ЄС нецінові критерії значно поширеніші. У 2025 році на закупівлі з ними припало 57,5% тендерів. Однак Євросоюз не має обмежень на вагу нецінових”, – зазначив він.
Відповідної зміни правил і поширення використання нецінових від нас очікують в межах євроінтеграції, а департамент публічних закупівель називає цей напрямок — флагманським.
Загалом у Prozorro за 2025 рік зафіксовано 927 закупівель, позначених як такі, що мають нецінові критерії.
Є замовники, які досить активно послуговуються неціновими.
“Однак ми не змогли оцінити це як вдалу практику. Наприклад, один замовник активно використовував неціновий, який полягав у подовженні строку оплати до 180 днів. Однак у договорі одразу після цього пункту йшлося про те, що заплатити можуть і швидше. А це дуже схоже на зручний спосіб протягнути свого переможця й відлякати всіх інших — своєрідний “шлагбаум”. Нещодавній скандал з такою схемою підсвітив, що це може бути чудовим механізмом для тиску на підрядника, щоб вимагати відкати. А ми прагнемо поширення нецінових не для того, щоб вони ставали інструментом для недобрих практик”, – додає автор.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.