Під час спільного пленарного засідання Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) і Комітету Ради Європи MONEYVAL, яке відбулося 10–13 червня у Страсбурзі, тема фінансових загроз, пов’язаних із Росією, знову не отримала належного висвітлення. Попри участь української делегації, очолюваної головою Держфінмоніторингу Філіпом Проніним, жодних нових заяв або рішень щодо засудження дій Російської Федерації не ухвалили. У фінальному комюніке FATF Росія згадується лише в контексті призупинення її членства, чинного з лютого 2023 року.
Про це повідомляє ZN.UA.
На пленарному засіданні обговорювали глобальні виклики у сфері боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та розповсюдженням зброї масового ураження. Зустрічі мала стати для України ще однією нагодою порушити питання про фінансові ризики, пов’язані з Росією, та домогтися їхнього відображення в документах FATF. Проте, як і на попередньому засіданні у лютому в Парижі, ця тема залишилась поза фокусом організації.
За наявною інформацією від джерел, українська делегація не провела двосторонніх переговорів із міжнародними партнерами, а також не ініціювала жодного додаткового тиску з метою просування українських інтересів. Окрему публічну заяву FATF щодо російської агресії цього разу також не ухвалили.
У фінальному документі FATF обмежилася формальним нагадуванням про необхідність пильності щодо схем обходу міжнародних санкцій проти Російської Федерації:
“FATF повторно наголошує, що всі юрисдикції повинні залишатися пильними щодо наявних і нових ризиків, пов’язаних з обходом заходів, запроваджених проти Російської Федерації, з метою захисту міжнародної фінансової системи”.
Наразі єдиною публічною позицією з українського боку з цього приводу стала заява заступниці постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Вікторії Кувшинникової. Вона 12 червня на засіданні Постійної ради ОБСЄ закликала включити Росію до “чорного списку” FATF, що дозволило б суттєво обмежити можливості РФ воювати проти України.
Водночас Держфінмоніторинг, як орган, відповідальний за міжнародну координацію у цій сфері, не оприлюднив жодної інформації чи позиції за підсумками засідання — ані на офіційному сайті, ані у публічному просторі. Відсутність комунікацій на міжнародному рівні викликає занепокоєння, адже санкційний тиск на країну-агресора є важливим інструментом стримування її фінансових ресурсів для ведення війни.
Зокрема президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні 9 червня наголосив, що кожна міжнародна зустріч за участі України має наближати перемогу й посилювати тиск на Росію. Однак у цьому випадку результат виявився протилежним: український голос залишився непочутим, а тема фінансової ізоляції Росії — знову проігнорованою.
Нагадаємо, Росія посилила лобістську кампанію, щоб уникнути включення до “чорного списку” FATF. Москва тиснула й шантажувала півдюжини країн, включно із Саудівською Аравією, Індією, Туреччиною, Мексикою та ОАЕ – переконувала протидіяти її потраплянню під обмеження.
Глава Мінфіну Сергій Марченко зазначав, що представники РФ намагаються шантажувати членів FATF, що є ще одним прикладом грубого порушення зобов’язань з боку Росії. Раніше ми писали, чому Росія має потрапити до “чорного списку” FATF.