З 1 січня Кабмін планує підвищення посадових окладів для всіх педагогічних та науково-педагогічних працівників на 37 %. Але не всі працівники цієї сфери діяльності отримуватимуть більше грошей в наступному році. На відповідні проблеми звернула увагу омбудсменка Надія Лещик.
«Радію цій ініціативі (відносно проєкт постанови Кабміну про підвищення зарплат – ред.). Для мене важливо, щоб ініціатива щодо підвищення заробітних плат дала дійсно добрий результат, а не призвела до зменшення доплат / надбавок, скорочення закладів освіти й педагогів, додаткового навантаження на місцеві бюджети», — зазначила Надія Лещик.
Ризики
Вона нагадала, що заробітна плата педагогів загальної середньої освіти фінансується з державного бюджету, тоді як зарплати працівників та працівниць дошкільної та позашкільної освіти — коштом громад. Спеціальні школи та заклади професійної освіти здебільшого фінансують обласні бюджети.
Омбудсменка наголосила, що отримує численні звернення від батьків, педагогів та громад щодо нестачі коштів на підвищення зарплат. При цьому часто громади відповідають, що немає грошей. І хоча деякі мають ресурси, але освіта не пріоритетизують.
Де брати гроші
Міносвіти пояснює, що частина доходів громад формується з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який у 2026 році збільшено з 60 % до 64 %.
Проте освітня омбудсменка застерігає, що:
- частина громад уже ухвалила бюджети на 2026 рік, і доведеться їх переглядати;
- більшість закладів професійної та спеціальної освіти фінансуються обласними бюджетами, де додаткових надходжень поки не передбачено;
- є ризик, що громади скорочуватимуть доплати чи педагогів/инь, щоб виконати постанову.
Омбудсменка пропонує здійснити детальний розрахунок по всіх громадах і областях, щоб проаналізувати, чи вистачить додаткових надходжень ПДФО на підвищення зарплат. Це дасть змогу освітянам мати аргументи у випадку відмови місцевих органів влади, а також визначити, яким громадам може знадобитися державна дотація.