Зарплати в конвертах і сірий імпорт – бюджет України втрачає до 1 трлн гривень

Банкноти гривні та долара (фото Unsplash)

Бюджет України втрачає сотні мільярдів гривень через зарплати “в конвертах”, контрабанду та неоподатковані міжнародні посилки.

Скільки втрачає бюджет України

Обсяг “тіньових” зарплат в Україні зріс до 280–540 млрд гривень на рік, заявили учасники форуму “Діалог влади з бізнесом: нові можливості для розвитку ММСП”. Це призводить до втрат бюджету у 140–280 млрд гривень, що помітно більше, ніж торік – 115–230 млрд гривень.

“Зарплата в конвертах – найскладніша схема для протидії. Маємо посилювати суспільний тиск, щоб розв’язати цю проблему”, – зазначив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Другим джерелом втрат держбюджету став “сірий імпорт” і контрабанда, що оцінюються в 400–640 млрд гривень обороту та ведуть до недонадходжень у 120–185 млрд гривень.

На третьому місці йде контрафакт і нелегальний обіг підакцизних товарів. Потенційні втрати бюджету від цих схем оцінюються у 39–43 млрд гривень.

Також зросли втрати від неформальної самозайнятості – 12–17 млрд гривень, використання ФОП замість найму – 12–14 млрд гривень, заниження оборотів ФОП – 9–15 млрд гривень, навів дані координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.

“Якщо взяти всі схеми, які ми змогли порахувати, це близько 500-600 млрд грн втрат. А якщо спиратися на оцінку тіньової економіки в 30% ВВП, то всі схеми з’їдають в нас близько 1 трлн гривень”, – додав експерт.

Окремо на форумі обговорили проблему неоподаткованих міжнародних посилок. Лише за перше півріччя їхня вартість склала 44,6 млрд грн, свідчать дані Державної митної служби.

Нинішня норма безмитного ввезення до 150 євро може призвести до втрати бюджету близько 18 млрд грн у 2025 році та до 27 млрд грн у 2026-му, повідомив асоційований експерт “CASE Україна” Євген Лащук. Разом із тим Данило Гетманцев визнав, що швидкого ухвалення законодавчих змін, які б змінили принцип оподаткування міжнародних посилок не прогнозується.

“Податок на OLX” не зачепить дошки оголошень

Питання оподаткування електронної комерції також стало однією з тем дискусій. Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтвердив, що платформи, які отримують комісію з кожної угоди стануть податковими агентами.

“Вони мають підтверджувати інформацію про укладену угоду та її розмір, і до цієї угоди прив’язують винагороду платформи”, – заявив він.

Натомість класичні дошки оголошень, такі як OLX, а також соцмережі на кшталт Facebook чи Instagram, які не стягують комісію за розміщення оголошення, не будуть зобов’язані становитись податковими агентами.

Неоподатковуваний ліміт продажу вживаних товарів у 2 тисячі євро на особу на рік є достатнім, вважає Гетманцев. “Це 6 тисяч євро ліміту на сім’ю з трьох осіб”, – додав він.

Нова формула мінімальної зарплати

На форумі обговорювали й новий підхід до визначення мінімальної зарплати.

“Ми в комітеті опрацьовуємо нову редакцію закону “Про оплату праці”, де досі закладена застаріла радянська процедура. Нині ані профспілки, ані роботодавці не впливають на процес осучаснення мінімальної зарплати”, – зазначила голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.

Уряд у проєкті держбюджету на 2026 рік заклав надто низький рівень мінімальної зарплати, додала вона. Після 8 тисяч гривень у 2025-му, наступного року запропоновано 8647 гривень.

У нас є норма закону, згідно з якою мінімальна зарплата не може бути нижчою за прожитковий мінімум з податками. Зараз він становить близько 9,7 тисяч гривень, – заявила Третьякова.

Мінімальна зарплата має формуватися за справедливим і прозорим принципом, із реальним врахуванням економічних показників та соціальних потреб, вважає вона.

“Тільки за рахунок підвищення мінімальної зарплати економіка може отримати додаткові 30–40 млрд грн, якщо встановити її на реальному рівні, – резюмувала Третьякова.