Влада України намагається усіх зробити винних у тому, що критична інфраструктура країни досі немає належного захисту, окрім тих, хто безпосередньо за це відповідає, а саме Міненергети, яке донедавна очолював Герман Галущенко. Про це пише Олександр Сергієнко, кандидат фізико-математичних наук, юрист, директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”, в статті “Критична інфраструктура без броні. Як нам пережити цю зиму”.
Як випливає із звіту профільної тимчасової слідчої комісії ТСК Верховної Ради, всі критичні об’єкти інфраструктури в країні захищені першим рівнем захисту, близько сотні об’єктів — другим рівнем. Це захист від дронів.
При цьому дослідження проєктно-кошторисної документації та розцінок до договорів підряду фортифікацій другого та третього рівнів, їхнє зіставлення з ринковими цінами дають підстави вважати, що розцінки на об’єктах Агентства відновлення у 3–4 рази завищені порівняно з ринковими.
“Зазначимо лише, що всі згадані об’єкти належать до об’єктів електроенергетики, й жодних даних, хоча б без назви локацій, щодо об’єктів теплоенергетики та водопостачання немає”, – підкреслив автор.
Автор наводить цитату з звіту ТСК: “Що стосується захисних споруд третього рівня, замовником за якими виступало Агентство відновлення, то станом на жовтень 2025 року жодна споруда не готова, усі будівельні роботи припинені майже рік тому та доцільність у їх добудові відсутня. Тобто 100% витрат на споруди ІІІ рівня є прямими втратами бюджету України”.
Скільки саме грошей пустили на вітер, тобто закатали в бетон, невідомо, згадується лише, що було укладено 22 договори щодо фортифікацій третього рівня захисту на загальну суму понад 98 млрд грн.
Загалом на фінансування проєктів захисних споруд протягом 2023–2024 років для “Укренерго” та Агентства відновлення було передбачено 35,9 млрд грн, із яких фактично надійшло 29,97 млрд, а було використано лише 18,71 млрд грн. Скільки було витрачено 2025 року, достеменно невідомо…
“А отут є нюанси. За нашою інформацією, компанія “Укренерго” будувала захист не за державні кошти, а за кошти партнерів. Тобто жодної бюджетної гривні не було витрачено підприємством. І, виходячи з цього, “Укренерго” загалом впоралася непогано: 60% підстанцій захищені і кожен другий трансформатор — теж. Чому про це не пише ТСК Кучеренка? Мабуть, тому ж, чому не цікавиться, що робило при цьому Міненерго Германа Галущенка. Відомо, що жодного конкурсу на будівництво джерел розподіленої генерації, тобто на газотурбінних і газомоторних генераторах, воно до кінця не довело”, – зазначає автор.
Отже, саме профільне міністерство теоретично і практично мало б очолити процес підготовки енергосистеми до зими, організувати, розподілити обов’язки всіх відповідальних суб’єктів. Але те, що “Укренерго” залучало зовнішнє фінансування для спорудження захисту, відбулося тільки тому, що Міненерго нічого до пуття не організувало і не зробило. Тому все це питання не до Кличка, а до Сухомліна, це конкретні питання до профільного міністерства. Правда, його ексочільник пан Герман Галущенко просить йому таких питань не ставити, мовляв, це було у минулому житті… Але не факт з огляду на нове розслідування НАБУ.
З іншими матеріалами автора можна ознайомитися за посиланням.