Загородній про Tomahawk: крок на випередження з боку США
Чи міг Трамп нічого не говорити про Tomahawk? Міг — особливої потреби коментувати це питання публічно не було
У чому ж тоді причина метушні навколо передачі Україні Tomahawk (та іншої далекобійної зброї)?
На мій погляд, головна причина — у тому, що американці мають переконливі докази (ймовірно — супутникове стеження) успіхів української ракетно-дронової програми. Попри те, як про неї пишуть штатні та позаштатні “зрадофіли”, я давно стверджував і продовжую стверджувати: постачати серйозне озброєння почнуть тоді, коли побачать, що Україна здатна сама виробляти зброю.
Річ не у “гарних очах”, а в прагненні взяти війну під контроль і не допустити, щоб Україна самостійно визначала темп і масштаби так званої “ескалації”. Росія для Заходу завжди була пріоритетом — і це впливало на всі рішення. Саме тому Україну неодноразово тиснули й вимагали знищувати залишки власних ракет, наприклад типу SCUD, і здіймали істерику навколо спроб відновити власне виробництво після 2014 року.
Перші удари по нафтопереробних заводах минулого року викликали істерику у США, бо Україна продемонструвала суб’єктність: вона почала сама визначати, куди й коли бити, а не чекати постачань у вигляді дрібних партій зброї з численними перервами.
Цю цинічну, але прагматичну логіку коротко окреслив Кіссінджер у 2023 році, коли, відступивши від попередньої позиції, він заявив, що прийняття України до НАТО варто розглядати з огляду на контроль та стабільність у Європі — щоб не допустити остаточного розгрому Росії. Така зміна риторики збіглася з першими помітними успіхами — зокрема Харківською операцією — і, можливо, була викликана усвідомленням того, що подальше послаблення Росії може призвести до непередбачуваних наслідків.
Станом на зараз Україна значно розширила радіус своїх ударів по Росії — більше, ніж це уявляв собі Кіссінджер. Він не враховував можливості створення зброї не лише західного зразка; це робить Україну серйозною військовою силою в євразійському просторі, з якою доводиться рахуватися й США. А краще спробувати контролювати, бо вдруге фокус із роззброєнням України під прикриттям красивих заяв вже не вийде.
Схожі публікації
Інший аспект “метушні” американців, на мою думку, пов’язаний із тим, що масштабування ракетного виробництва в Україні, спільно з ЄС, збільшує оборонну автономію Європи від США. Американці неохоче продають таку техніку в ЄС; виникає можливість побудувати незалежну європейську систему — під контролем ЄС або України. Ось над чим дійсно варто пометушитися.
Джерело
Про автора. Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.