ЗАЕС відключена від України – чи можлива ядерна катастрофа на станції

Найбільша в Європі Запорізька атомна електростанція вже два тижні залишається без зв'язку із українською енергосистемою. Весь цей час станція працює на дизель-генераторах, що є аварійним режимом роботи. Куди дивиться МАГАТЕ та чи можлива ядерна катастрофа – в матеріалі РБК-Україна.

Головне:

• Чому ЗАЕС вкотре опинилася без зовнішнього електроживлення?

• На скільки часу може вистачити дизель-генераторів?

• Чи можливий сценарій “Фукусіми”?

• Що росіяни планують робити далі?

• Чому МАГАТЕ займає слабку позицію?

Історія блекауту

23 вересня близько 18:00 стався вже десятий блекаут Запорізької АЕС, тобто відключення станції від всіх зовнішніх джерел енергоживлення. Це відбулося через те, що росіяни пошкодили єдину лінію електропередачі, яка живила власні потреби ЗАЕС.

Ця лінія забезпечувала зв’язок атомної станції із енергосистемою України. “ЗАЕС перейшла на живлення власних потреб від дизель-генераторів. Це є важким порушенням умов нормальної експлуатації станції”, – прокоментували ситуацію в компанії-операторі “Енергоатом”.

В “Укренерго” повідомили, що лінія на контрольованій території залишається цілою, немає проблем для її використання. Блекаут виник після того, як росіяни навмисно пошкодили ділянку лінії на окупованій території, поблизу АЕС, і не планують її відновлювати.

“Росіяни кажуть, що там йдуть бойові дії, але вони самі повністю контролюють цю територію. Це ділянка землі між річкою Дніпро та станцією. Вони просто не відновлюють лінію і маніпулюють, коли говорять, що не можуть цього зробити“, – пояснив в коментарі РБК-Україна екс-начальник зміни блоку ЗАЕС та експерт з питань атомної енергетики Михайло Шустер.

Увечері 23 вересня Державна інспекція ядерного регулювання заявила, що черговий блекаут – це загроза для ядерної та радіаційної безпеки і єдиний варіант остаточного вирішення цього питання – це повернення станції під контроль України.

Володимир Зеленський охарактеризував ситуацію як свідчення слабкості міжнародних організацій, які мали б забезпечувати дотримання стандартів безпеки в атомній енергетиці. “Божевілля триває, бо міжнародні інституції слабкі“, – сказав президент, виступаючи 24 вересня з трибуни Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку.

Фото: Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній асамблеї ООН заявив про слабкість міжнародних інститутів у підтриманні ядерної безпеки (Getty Images)

27 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що блекаут на ЗАЕС може призвести до ядерної катастрофи. Він додав, що росіяни вже збудували 200 кілометрів лінії на тимчасово окупованій території і готуються підключити станцію до своєї енергосистеми.

Потім міністр зустрівся із главою Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаелем Гроссі і висловив позицію, що станція має хоча б перейти під управлінням МАГАТЕ. “Це єдиний реалістичний варіант у короткостроковій перспективі”, – сказав Сибіга.

Нинішній блекаут має найбільшу тривалість у порівнянні із попередніми. Два тижні поспіль станція працює на дизель-генераторах. 30 вересня Зеленський повідомив, що один із таких генераторів уже зламався. На наступний день Гроссі заявив, що у випадку повної зупинки генераторів може виникнути загроза розплавлення ядерного палива.

Робота на дизель-генераторах

Атомна електростанція завжди потребує зовнішнього електропостачання для роботи обладнання, якщо будуть зупинені її власні генеруючі потужності.

На випадок відсутності зовнішнього живлення станція має резерв – це дизельні генератори. Це такі ж генератори, які ми звикли бачити на зимових вулицях, починаючи із 2022 року, тільки значно більшого розміру та потужності. Вони призначені виробляти електроенергію з дизельного палива, яке постачається на станцію зовні.

Енергія від генераторів необхідна, щоб живити насоси, які качають воду через активну зону реакторів та забезпечувати охолодження ядерного палива.

Ядерна реакція, по суті, ніколи не зупиняється, її рівень може суттєво знижуватися, коли реактор не працює, але поділ ядер урану продовжується і виділяється енергія у вигляді тепла. Останнє треба постійно відводити із активної зони реактора.

Цю функцію виконує вода, яка проходить крізь тепловиділяючі збірки. Охолоджувати необхідно як збірки, які знаходяться у реакторах, так і відпрацьоване паливо, яке вивантажене із реакторів у басейни витримки. В цих басейнах паливо віддає температуру і витримується декілька років перед тим, як бути остаточно вивезеним зі станції.

На ЗАЕС знаходиться 18 дизель-генераторів кожен потужністю 5,6 мегават, а також 18 мобільних насосних установок потужністю півмагавата кожна, каже Михайло Шустер. Тобто є більше ніж трикратне резервування аварійного енергоживлення, не враховуючи мобільні установки.

Експерт зазначає, що паливо, яке знаходиться в реакторах, виділяє близько 0,5 мегават енергії, приблизно такий же обсяг виділяється із палива у басейнах витримки. Грубо кажучи, на один енергоблок припадає біля 1 мегават енерговиділення.

“Потужність дизель-генераторів значно перевищує потреби станції, її вистачає, щоб забезпечити ЗАЕС. У росіян є всі можливості, щоб нічого не сталося“, – додав Шустер.

Фото: Двоповерхове червоне приміщення позаду війського РФ – це один із дизель-генераторів ЗАЕС (Getty Images)

Для забезпечення роботи генераторів потрібно близько 200 тон дизельного палива на добу, що відповідає об’єму трьох залізничних цистерн. “Це звичайний дизель, який продається на АЗС, є всі шляхи, щоб привезти дизпаливо”, – додав експерт.

Хоча режим роботи АЕС на дизель-генераторах не можна назвати безпечним, є можливість досить довго його продовжувати, вважає фізик-ядерник, експерт з питань атомної енергетики Людвіг Литвинський. За умови постачання дизелю, генератори розраховані працювати тривалий час.

“Це звичайні дизель-генератори, у них ресурсу щонайменше на рік, а якщо обслуговувати – то і більше, лише треба забезпечувати дизпаливом”, – сказав експерт в коментарі РБК-Україна.

Разом з тим, екс-глава Держатомрегулювання Григорій Плачков говорить, що вихід з ладу одного генератора, про що повідомляв Зеленський, “підвищує ризики того, що на АЕС піде щось не так”. Він зазначає, що невідомо, який ресурс роботи дизель-генераторів є насправді, враховуючи той факт, що це вже десятий блекаут і кожен раз ці генератори екстренно вмикалися та працювали в надзвичайних умовах.

“Робота на дизель-генераторах є аварійною роботою атомного енергоблоку. Побоювання, що щось піде не за проектом, та ризики достатньо великі“, – сказав РБК-Україна Плачков.

Інформацією про стан дизель-генераторів та забезпеченість їх паливом повинні володіти інспектори МАГАТЕ, які постійно присутні на станції. РБК-Україна звернулося із запитом до агентства з прокоментувати ці питання.

У відповідь агентство надіслало посилання на їх реліз від 30 вересня, в якому МАГАТЕ офіційно повідомило, що на ЗАЕС працюють 8 дизель-генераторів, ще є 9 установок у резерві та три – на технічному обслуговуванні, також є ще мобільні дизель-генератори. Росіяни поінформували МАГАТЕ, що вони мають 10-ти денний запас дизелю, який окупанти постійно підтримують.

В цьому повідомленні Гроссі закликав відновити зовнішнє електроживлення, але не сказав, з якої сторони це має бути зроблено – з боку енергосистеми України чи з тимчасово окупованих територій.

“Чому не можна прямо сказати, що станція має бути підключена до української енергосистеми? Він такого, на жаль, не говорить”, – коментує Плачков.

Фото: До 2022 року для видачі усієї потужності від ЗАЕС відходило 10 ліній електропередачі, перед останнім блекаутом до станції була приєднана єдина лінія (Getty Images)

Агентство проігнорувало запитання РБК-Україна про те, чи має бути відновлене живлення з української сторони, так само як і питання про те, чи будують росіяни лінію із окупованої території.

Ймовірність сценарію “Фукусіми”

Ситуацію на ЗАЕС почали порівнювати із аварією на АЕС “Фукусіма”, яка сталася у Японії у 2011 році. Тоді виник землетрус, який спричинив цунамі, яке дісталося прибережної станції, затопило дизель-генератори, в результаті станція втратила зовнішнє електроживлення.

Після цього припинилося відведення тепла від реактора, ядерне паливо розпливлося. Далі, в результаті реакції пару та цирконію (металу з якого зроблена оболонка ядерного палива), утворився водень. Цей газ вийшов з реакторів, накопичився у приміщенні енергоблоків і вибухнув. Активна зона реакторів розплавилася, але корпуси реакторів не постраждали.

Важливою відмінністю ситуації на ЗАЕС від “Фукусіми” є те, що енергоблоки японської станції були на потужності, тоді як блоки української станції не генерують електроенергію з 2022 року.

“Сценарій “Фукусіми” – неможливий. Енергоблоки на “Фукусімі” були на певному рівні потужності, а всі блоки ЗАЕС знаходяться в стані “холодного зупину”, – коментує екс-глава Держатомрегулювання.

Максимальну шкоду, яку можуть зробити росіяни – це створити локальну аварію, допустити плавлення активної зони реакторів.

“Щоб, коли станція повернеться під контроль України, ми довго ремонтували ці енергоблоки або навіть не змогли повернути до комерційної експлуатації”, – говорить Плачков.

Він зауважує, що після аварії на “Фукусімі” світом були зроблені висновки і, в тому числі на ЗАЕС, були впроваджені так звані постфукусімські заходи з підвищення безпеки атомних енергоблоків.

Його думку також підтримує Михайло Шустер, який говорить, що важко уявити, що має статися, щоб зупинилися всі дизель-генератори та мобільні насосні установки. Якщо навіть таке станеться, пошкодження ядерного палива в реакторах майже неможливе, і є багато варіантів як поборотися за збереженість відпрацьованого палива у басейнах витримки.

“Розмови про те, що Фукусіма можлива – це зброя, яку ворог використовує для нагнітання страху”, – вважає експерт. Останнє робиться для того, щоб подати підключення ЗАЕС до російської енергосистеми не як військовий трофей, а як “спасіння людства” від ядерної катастрофи, переконаний Шустер.

Запуск станції в роботу

2 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що росіяни вже намагаються підключити лінію із тимчасово окупованих територій. Вони це роблять для того, щоб в майбутньому запустити виробництво електроенергії.

“Наступний крок Росії буде ще небезпечнішим: запуск реактора під окупацією – без належного охолодження, без відповідних ліцензій та наглядових процедур. Це безвідповідальний крок, зроблений лише для того, щоб продемонструвати контроль Путіна”, – заявив Сибіга.

Росіяни хочуть запустити енергоблок, бо окупована ЗАЕС несе значні збитки і не заробляє грошей. “У 2023 році фейковий підрозділ “Росатома” – “Експлуатуюча організація “ЗАЕС” мав збитки у розмірі 12 млрд рублів”, – сказала РБК-Україна співзасновниця ГО “Антикризовий експертний ядерний центр України” Ольга Кошарна.

Фото: Оскільки ЗАЕС не працює, “Росатом” несе значні збитки на її утримання (Getty Images)

Ще однією причиною для пуску хоча б одного енергобоку ЗАЕС є дефіцит електроенергії на тимчасово окупованій Херсонщині та в Криму. Після анексії півострова росіяни збудували Балаклавську теплоелектростанцію, яка працювала на газу, який видобувався буровими платформами в Чорному морі (так звані “вишки Бойко”). Але у вересні 2023 року Україна повернула контроль над цими об’єктами.

“Газу для роботи ТЕС немає, а кабель, який був прокладений по дну Керченської затоки, передає недостатню потужність”, – коментує Кошарна причини дефіциту електроенергії.

Для охолодження реакторів росіяни планують встановити мобільну насосну станцію, яка буде качати воду із притоку Дніпра – річки Конка. Роботи цієї станції може вистачити для пуску одного енергоблоку, можливо, не на повній потужності, додає експерт.

За часи незалежності українські атомники провели значну модернізацію енергоблоків радянського дизайну та впровадили багато нових систем безпеки, говорить Людвіг Литвинський. Українські атомники використовували інше обладнання та програмне забезпечення, ніж росіяни.

“Для запуску блоку потрібна не лише вода, потрібна електрика, комплектуючі і головне – фаховий персонал… Багато обладнання та софту на ЗАЕС просто їм не знайомий, я певен, що вони не в змозі забезпечити повну безпеку, не вистачить фаху”, – пояснив РБК-Україна експерт.

Кар’єрні амбіції Гроссі

Перебуваючи у Вашингтоні, 27 серпня Рафаель Гроссі публічно озвучив свої плани стати наступним генеральним секретарем ООН, якого будуть обирати у 2027 році, повідомило агентство Bloomberg. Гроссі використав поїздку до США для того, щоб повідомити адміністрацію Дональда Трампа про свої наміри та заручитися її підтримкою.

“Його стратегія заснована на міцній підтримці адміністрації Трампа та її союзників”, – коментують ситуацію співрозмовники видання. Офіційно Гроссі не визнає, що він “кандидат від США”.

Через місяць Гроссі поїхав у Росію. 25 вересня він відвідав Москву, де разом із Володимиром Путіним приймав участь в заходах святкування 80-ти річчя російської атомної енергетики. Керівник МАГАТЕ посміхався, підтримував “досягнення російських атомників” та схвально відгукувався про російські ядерні технології.

Фото: Глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі прагне стати генеральним секретарем ООН і хоче заручитися підтримкою США та Росії (Getty Images)

“Це протирічить його мандату, який не передбачає просування ядерної технології будь-якої держави. Глава МАГАТЕ має відповідати за дотримання міжнародного режиму ядерної та радіаційної безпеки… Він перейшов всі червоні лінії“, – коментує Ольга Кошарна та додає, що Гроссі шукає підтримку країн-членів Ради безпеки ООН для просування своєї дипломатичної кар’єри.

Якщо Гроссі активно бореться за увагу Путіна, навряд чи він буде відстоювати позицію, яка буде напряму суперечити інтересам Росії у питанні ЗАЕС. Й до цього МАГАТЕ завжди діяло не рішуче, адже частка РФ у фінансуванні агентства досить вагома. “Ні на яких міжнародників чи на санкції проти “Росатому” розраховувати не треба”, – вважає Кошарна.

Єдині дієві санкції накладають Збройні сили України, які вже атакували підстанції та лінію, яку будуть росіяни. На жаль, окупанти відновити пошкодження, додає експерт.

Росіяни спеціально підвищують градус напруги та підживлюють риторику про загрозу ядерної катастрофи. Все це робиться для того, щоб запропонувати вирішення проблеми – перепідключення ЗАЕС до своєї енергосистеми.

Одночасно випробовується нова лінія, а МАГАТЕ не може сказати, куди має бути підключена станція. Коли росіяни завершать всі технологічні роботи, вони голосно скажуть, що врятували ситуацію, а відповідальні за ядерну безпеку інспектори – вчергове розведуть руками.

Джерело