Як функціонують хлібозаводи в умовах війни та перебоїв з електропостачанням, чому генератор не завжди рятує під час тривалого знеструмлення та на скільки зросли витрати на виробництво хліба з початку року
Про це в інтерв’ю Еспресо розповів перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів України Олександр Тараненко.
Як працюють пекарні та хлібозаводи в умовах перебоїв з електропостачанням? Чи всі вони мають статус критичних?
Більшість наших підприємств мають статус критичних і не підлягають плановим відключенням. Проте трапляються випадки аварійних відключень. Коли прилітає ракета, їй не важливо, чи належить підприємство до критичної інфраструктури. На жаль, такі інциденти стали частішими в останній час. У таких ситуаціях підприємства переходять на дизельні генератори. Більшість з них придбали ще наприкінці 2022 – на початку 2023 року. Проблема полягає в тому, що генератори не призначені для тривалого забезпечення підприємства електроенергією. Якщо вони працюють добу, дві або три, то, як правило, виходять з ладу. Генератор призначений для роботи кілька годин, поки усувається якась несправність.
У січні вже був випадок, коли одне з найбільших підприємств Київської області працювало на генераторі два дні, потім генератор зламався, і кілька годин підприємство залишалося без електроенергії. На щастя, згодом вдалося відновити живлення від мережі.
Друга проблема полягає в тому, що електроенергія, яку ми отримуємо від генераторів, значно дорожча, ніж електроенергія з мережі. Це автоматично призводить до зростання витрат на виробництво продукції, які, звісно, ніхто не компенсує.
Якщо генератор працює цілу добу, то скільки в середньому потрібно для нього пального?
Для середнього підприємства це 60-70 літрів на годину, тобто, грубо кажучи, півтори тонни пального на добу. У великих підприємствах ця цифра може бути вдвічі більшою.
Крім того, зараз ми використовуємо так зване арктичне пальне, яке не застигає до температури -30 -32°, оскільки звичайне пальне перетворюється на холодець при низьких температурах. Арктичне пальне дорожче звичайного приблизно на 8 гривень за літр. І це знову ж таки додаткові витрати.
Ви згадали про підприємство, яке кілька годин залишалося без електроенергії. Наскільки це критично для хлібозаводу, адже йдеться не лише про випікання, а й визрівання тіста?
Дійсно, проблема не в тому, що підприємство не працюватиме ці чотири години. Є певний виробничий цикл, який для деяких сортів хліба може займати більше доби. Як правило, це мінімум 8-12 годин. Тому, коли процес зупиняється, хліб, який ще на стадії закваски чи в будь-якій іншій, йде в брак. Грубо кажучи, в сміття. Це знову ж таки збільшує витрати підприємства. Окрім того, потрібно проводити певні зачистки.
Потім цей виробничий цикл потрібно починати заново, а це ще кілька годин, на які підприємство затримає випуск продукції. Таким чином, кількагодинна відсутність світла викликає цілий комплекс проблем.
Чи переглядають хлібозаводи асортимент через ймовірні перебої зі світлом, аби перейти на сорти хліба з коротшим циклом виробництва?
По-перше, пекарі – невиправні оптимісти. Ми працюємо 24/7 в будь-яких умовах. По-друге, ніхто не знає, коли може статися відключення. Тому скорочувати асортимент і, відповідно, не забезпечувати мережі, населення певними сортами хліба – це неправильний підхід. Сподіваємось на краще і працюємо, незважаючи на всі труднощі.
Як робота в таких умовах впливає на ціну хліба?
По-перше, не варто забувати, що у січні відбулося суттєве підвищення вартості електроенергії – майже на 30%. Це автоматично збільшує витрати на виробництво продукції десь на 2-3%. Крім того, витрати, які ми маємо у випадку перебоїв з електропостачанням, звичайно, потім закладаються у вартість. На щастя, такі випадки не є частими. Як правило, кілька разів на місяць, на кілька годин, тож це збільшує собівартість приблизно на 1%. Також з 1 січня зросла мінімальна заробітна плата. Загалом лише з початку року витрати хлібопекарських підприємств зросли на 6-7%. Тому в першій декаді лютого відбувається невелике підвищення цін практично у всіх підприємств – десь на 5% виробники підвищують вартість продукції. Але що таке 5% на ціні буханця хліба? Це гривня, може, гривня з хвостиком. На одну людину стандартної буханки вистачає на кілька днів, тож таке підвищення цін для споживача – додаткові кілька гривень на місяць. Звісно, це неприємно для малозабезпечених людей. Але таке підвищення дозволить хлібопекарським підприємствам забезпечити наявність хліба на полицях магазинів, на столах українців і – не слід забувати – у підрозділах Збройних сил України, адже ми також забезпечуємо їх хлібом.
Чи виникають проблеми з постачанням сировини, адже росіяни атакують не лише енергетику, а й б’ють по елеваторах, олійних підприємствах?
Проблеми існують, але це переважно проблеми логістичного характеру. В Україні достатньо виробників борошна. За останні чотири роки населення суттєво скоротилося, зменшилося виробництво хліба, тому у нас є запас виробництва борошна приблизно на 20%.
Проте є проблеми з доставкою сировини на хлібозаводи, а також з доставкою хліба. Ось свіжий приклад.
Цього тижня на одному з підприємств всю ніч чергові механіки гріли хлібовозки, щоб вони вранці змогли виїхати. Вони виїхали з хлібом, але деякі машини зупинилися по дорозі, оскільки, наприклад, у Макарівському районі було -29. Добре, що у водія були якісь сірники чи запальничка, він наламав гілок, зумів розвести багаття і чекав допомоги, поки до нього приїхали.
Так само і з борошном. Були випадки, коли вантажівки зупинялися, бо дизельне пальне застигало в баках, і машина зупинялася.
У січні Юлія Свириденко доручила ДСНС опрацювати рішення, як забезпечити електропостачання підприємств, що виробляють базові продукти, у випадку раптових відключень. Як це працює на практиці, чи це працює?
Насправді, це я виступив з цією ініціативою на нараді з прем’єром для безперебійного забезпечення населення та Збройних сил харчами. Я запропонував передбачити в структурах ДСНС наявність резервних генераторів. Не йдеться про те, що от зникло світло, тому дайте нам генератор. Але, як я вже наводив приклад, коли через два дні роботи генератор вийшов з ладу і підприємство зупинилося. Саме на такі форс-мажорні випадки потрібно, щоб ДСНС мала резервний генератор.
Слід відзначити – Юлія Анатоліївна нормально сприйняла цю пропозицію. Зараз ми в процесі діалогу щодо цього, адже виникає безліч питань з боку ДСНС: як його підключати, хто його обслуговуватиме тощо.
Уряд також обіцяв спростити приєднання газових установок для великих підприємств? Чи багато заводів мають такі установки?
Ні, адже це серйозні інвестиції. Наприклад, у хлібопекарській галузі лише одне підприємство має газотурбінну установку. По-перше, такі установки призначені для забезпечення підприємств з великою потужністю. Якщо ми говоримо про газотурбінну установку, то це від МВт і більше. По-друге, це досить витратна річ.
Наприклад, газотурбінна установка вартістю близько мегавата – це близько 17 млн доларів, не рахуючи супутніх витрат на монтаж, підключення тощо. Саме тому в нашій галузі є лише одне підприємство, яке змогло реалізувати це з грантами та кредитами. Інші просто не можуть собі цього дозволити, оскільки на сьогодні рентабельність близька до нуля. Я багато спілкуюся з колегами, і жоден виробник хліба не сказав, що січень буде прибутковим.
Сподіваємось, що настануть кращі часи, і звісно, ми зможемо дозволити собі такі проєкти. Зараз багато підприємств розглядають проєкти, пов’язані з сонячними станціями з накопиченням. Для хлібозаводів період максимальної генерації сонячної енергії та максимального навантаження на виробництво не збігаються, адже основна частина хліба випікається вночі, а максимальна кількість електроенергії від сонця – вдень. Тому такі проєкти розглядаються в комплексі з потужними акумуляторними батареями, які під час максимальної генерації могли б накопичувати цю електроенергію, а під час максимального споживання віддавати її.
А яка ситуація нині з невеликими пекарнями, які не мають такого запасу міцності, як потужні підприємства, і не можуть собі дозволити такі проєкти?
З одного боку, у них менший запас міцності, а з іншого – невеликі хлібопекарські підприємства, де обсяги виробництва вимірюють сотнями кілограмів на добу, практично не впливають на ринок хлібопекарських виробів. Якщо закривається одне невелике підприємство, наприклад, “Волконський”, який зараз на слуху, населення це особливо не відчує.
Крім того, якщо виникають складні обставини, такі підприємці, образно кажучи, закриваються і йдуть додому. Саме тому пікові навантаження на великі промислові підприємства припадають на складні періоди. Наприклад, сильні снігопади, пікові низькі температури тощо. Тоді різко зростає замовлення на хлібопекарські вироби у промислових підприємств, які несуть на собі тягар забезпечення продуктами населення. Часом це зростання становить 30-40%! Це пов’язано з тим, що маленькі підприємства в таких умовах не можуть працювати і часто просто не вважають за потрібне, оскільки зростають витрати, і їм це перестає бути вигідно. Тож їм простіше перечекати. А велике промислове підприємство мусить працювати, незважаючи ні на що, і забезпечувати населення хлібом.