П’ять років тому Україна легалізувала азартні ігри. Рішення ухвалили після десятилітньої заборони, яка, власне, й занурила гральну індустрію у підпілля. Тож у 2020-му законодавці ставили за мету – вивести гемблінг із «тіні» та отримати нове джерело поповнення бюджету. Дуже скоро держава й справді отримала мільярди гривень від ліцензій і податків, але аудит Рахункової палати поточного року все одно констатував: левова частка потенційних доходів губиться в тіні. За підрахунками експертів, щороку бюджет країни все ще недоотримує з “ігорки” близько 10 мільярдів гривень.
Цю ситуацію покликане змінити новостворене державне агентство PlayCity, яке офіційно запрацювало навесні 2025 року. Його першочергова заявлена місія – цифровізувати галузь.
«Ми цифровізуємо видачу ліцензій та впроваджуємо онлайн-моніторинг, щоб ринок працював прозоро, а податки йшли на потреби Сил оборони. Ми знищуємо корупцію, блокуємо роботу нелегальних казино й створюємо систему, де гравець захищений», – йдеться на порталі регулятора.
Перші місяці роботи показали рішучість агентства. У PlayCity станом на серпень прозвітували про блокування понад 1300 сайтів із незаконними азартними іграми та закриття семи Instagram-акаунтів із порушенням правил реклами казино. Telegram-канал «Труха» отримав штраф у 4,8 млн грн, а ще 3,2 млн грн штрафів наклали на вісім організаторів за невчасну звітність. Тобто сумарно – 8 млн грн з порушників вже відправились у бюджет.
Крім того, регулятор буквально днями запустив так звану “систему трекінгу нелегальних сайтів”, яка у кілька кліків тепер дозволяє перевірити, чи є казино легальним, а також поскаржитися на нелегальний сайт чи навіть завантажити актуальну базу “заборонених”.
Українські «білі» гравці ігрового ринку появу PlayCity зустріли досить натхненно, та вже прогнозують збільшення своїх заробітків, а відповідно й податкових платежів державі.
“За нашими прогнозами, до кінця 2025 року надходження становитимуть близько 19,5 млрд грн, що означає зростання на +13,9% порівняно з минулим роком”, – зауважує президент АУОГБ Олександр Когут.
Втім, нові правила гри виявилися важливими не лише для українських операторів, а й для іноземних інвесторів. Болгарська компанія «Ніко5», наприклад, нещодавно оголосила про запуск масштабного казино у київському готелі «Прем’єр-Палац» із загальним обсягом інвестицій у понад 500 млн грн.
Це перший інвестиційний проєкт такого масштабу в індустрії азартних ігор – в умовах повномаштабної війни. Та він може свідчити про те, що західний інвестор вважає український ігровий ринок все ж перспективним, навіть попри все ще значний відсоток «тіньової» зони.
У самій болгарській компанії, до слова, відверто коментують проблеми українського гемблінгу.
«Ми без ілюзій обізнані з особливостями ринку: від випадків напівтіньової роботи до ризиків нечесної конкуренції», – кажуть інвестори, але додають, що заходять в Україну фактично під гарантії нового регулятора та через принципову позицію головного інвестора Георгія Папазкі, який підкреслює системну підтримку Болгарією України та прагне «підтримати українську економіку саме зараз – коли війна відлякує більшість потенційних інвесторів».
Врешті, перші місяці роботи PlayCity доволі красномовні. З одного боку – штрафи й санкції, які вже вимірюються мільйонами. З іншого – великі інвестиції, які створюють робочі місця та формують основу для зростання податкових відрахувань в майбутньому.
Однак витримати баланс між фіскальною вигодою та розвитком ринку, певно, стане для PlayCity чи не головним викликом. Адже, справжнім досягненням реформи визначатиметься не те, скільки сайтів заблокували, а чи запрацює в Україні чесний та стабільний ринок гемблінгу, зрозумілий операторам та справді вигідний державі.
Нагадаємо, на початку липня Шевченківський районний суд столиці прийняв рішення застосувати спеціальну конфіскацію і стягнути в держбюджет 2,6 мільярда гривень з компанії, яка діяла в Україні під брендом онлайн-казино «PIN-UP».