“Укрзалізниця” не полишає спроб підвищити тарифи на вантажоперевезення на 37%, хоча це рішення неминуче призведе до втрати конкурентоспроможності експортної продукції ГМК.
“Витрати на вантажоперевезення залізницею є істотною частиною собівартості продукції ГМК. Зростання тарифів на 37% призведе до її значного підвищення – і це в умовах, коли багато наших підприємств працюють у збиток і рахують кожну копійку. Не варто забувати і про мультиплікативний ефект: так, щоб виробити одну тонну сталі, необхідно перевезти 4,5 тонни різної сировини і матеріалів (руда, коксівне вугілля, кокс, вапняк тощо), і ці витрати додатково лягають на собівартість продукції ГМК”, – зауважив Каленков.
Водночас від підкреслив, що якщо ГМК вироблятиме менше продукції, то й УЗ втратить значну частину вантажів – оскільки саме підприємства гірничо-металургійної галузі є основними залізничними вантажовідправниками. Таким чином, зниження обсягів вантажоперевезень істотно погіршить фінансове становище самого державного монополіста.
“Сьогодні у вантажовідправників єдина вимога до «Укрзалізниці»: тарифи на вантажоперевезення мають бути економічно обґрунтованими. Саме такий підхід є єдино прийнятним у ситуації, що склалася, тим паче в умовах післявоєнної відбудови країни та приходу іноземних інвесторів, зацікавлених у розвитку сировинної та виробничої бази України. Такий тариф передбачає розрахунок реальних витрат на перевезення певного виду вантажу”, – наголосив Каленков.
За його словами, витрати “Укрзалізниці” на утримання малодіяльної інфраструктури зараз становлять приблизно 16 млрд грн на рік. Але ця інфраструктура практично не використовується для відправок металу і руди – тож, якщо УЗ коректно порахує собівартість своїх послуг, то тарифи для вантажів ГМК мають бути однозначно скорочені.
“Крім того, витрати на малодіяльну інфраструктуру потрібно розглядати на додаток до щорічних 20+ млрд грн збитку УЗ від пасажирських перевезень, які нічим не покриваються. У багатьох європейських країнах держава дотує перевезення пасажирів, тому необхідно, щоб УЗ отримувала державні дотації на пасажирські перевезення, а не покривала різницю доходами від вантажних. Нині ж вантажовідправники фактично платять додатковий прихований податок, щоб покрити збитки від перевезення пасажирів”, – зауважив експерт.
Він висловив переконання, що у такій ситуації єдиним правильним виходом є не підвищення тарифів, а їхній перерахунок за видами вантажів і рівнем використання інфраструктури.
Уряд, як представник акціонера (держави) в “Укрзалізниці”, має ухвалити рішення про те, щоб встановлювати тарифи державного монополіста на економічно обґрунтованому рівні. Також необхідно ухвалити рішення про реструктуризацію активів УЗ, виділення з її складу окремих компаній тощо.
“Огульне збільшення тарифів ставить на коліна весь національний індустріальний комплекс, а для нашої галузі перетворюється на справжню катастрофу, пов’язану зі зниженням і навіть можливим зупиненням виробництва, втратою конкурентоспроможності на зовнішніх ринках, скороченням відрахувань до бюджетів усіх рівнів тощо – що, зі свого боку, негативно позначиться на економіці, національній безпеці та обороноздатності України загалом”, – резюмував експерт.