Уряд розробив бюджетну декларацію, базуючись на прогнозі швидкого закінчення війни.

У новій бюджетній декларації уряд орієнтується на сценарій швидкого завершення війни, тоді як варіант із її продовженням майже не деталізований. Які показники закладені на наступні три роки і до чого готуватися українцям

Фінансово-економічне обґрунтування до бюджетної декларації на своїй телеграм-сторінці опублікував народний депутат Ярослав Железняк.

Кабінет міністрів 17 червня затвердив бюджетну декларацію на 2027–2029 роки. Цей документ визначає основні індикатори бюджетної політики та ключові показники державного бюджету на три роки, а також слугує основою для формування проєкту держбюджету на наступний рік. 

Нова декларація передбачає два сценарії розвитку подій: базовий та альтернативний, за якого воєнні дії триватимуть далі. 

У першому прогнозі уряд очікує значне покращення безпекової ситуації — завершення або зниження інтенсивності бойових дій починаючи з 2027 року. Цей варіант Кабмін вважає найбільш ймовірним. Він передбачає перехід економіки від етапу виживання до відновлення.

Другий сценарій передбачає тривале продовження повномасштабної війни у 2027 році та в подальшому.

Водночас, для ситуації, за якої війна триватиме і у 2027 році, Кабмін не надав детальних економічних показників, обмежившись лише базовим прогнозом.

Що передбачає “позитивний” варіант розвитку подій

Основні показники

Навіть за оптимістичним сценарієм без тривалих бойових дій показник ВВП порівняно з попереднім прогнозом знизиться на 0,5%: у 2027 році з 5% до 4,5%, а у 2028 році — з 5,7% до 5,3%.

При цьому, незважаючи на зниження показників ВВП, уряд прогнозує зменшення дефіциту бюджету. Так, “нестача” з 17,7% у 2027 році може знизитися до 5,5% у 2029 році.

Очікується також зростання інфляції, яка у 2027 році з 7,1% досягне 9,3%, а у 2028 році — з 5,6% до 7,5%. Така невтішна динаміка, як зазначається, відображає посилення інфляційного тиску в порівнянні з оцінками попередньої декларації. 

Зокрема, уряд врахував і курс валют на наступні роки, і, як і з інфляцією, українцям слід очікувати подорожчання іноземної валюти. У 2027 році долар США може зрости до 47,1 грн, у 2028 – до 49,1 грн/дол. США, а у 2029 році американська валюта може досягти 50,7 грн/дол. США.

За прогнозами уряду, кількість осіб, зайнятих в економіці України, у найближчі роки поступово зростатиме. Якщо у 2026 році їх очікується близько 12,8 мільйона, то у 2027 році показник збільшиться до 12,9 мільйона, у 2028-му — до 13,2 мільйона, а у 2029 році — до 13,4 мільйона осіб.

Водночас рівень безробіття суттєвих змін не зазнає. Протягом усього прогнозного періоду він залишатиметься відносно стабільним і коливатиметься в межах 12,6–12,9%.

Якою буде мінімальна зарплата

Згідно з прогнозами, мінімальна зарплата поступово зростатиме: з 1 січня 2027 року вона становитиме 9 546 грн, у 2028 році — 10 377 грн, а у 2029-му — 11 114 грн. Для порівняння, у 2026 році її розмір закладено на рівні 8 647 грн. Таким чином, вже з початку 2027 року очікується підвищення приблизно на 899 грн, або на 10,4%.

Разом із тим планується поетапне збільшення й прожиткового мінімуму. Загальний показник у 2027 році прогнозується на рівні 3 559 грн, у 2028-му — 3 876 грн, а у 2029 році — 4 151 грн.

Для працездатних осіб прожитковий мінімум зросте з нинішніх 3 328 грн до 3 691 грн у 2027 році, 4 019 грн у 2028 році та 4 304 грн у 2029 році.

Також підвищуватиметься прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, який фактично визначає мінімальний розмір пенсій. Він збільшиться з 2 595 грн зараз до 2 878 грн у 2027 році, 3 134 грн у 2028 році та 3 357 грн у 2029 році.

Як фінансуватимуть міністерства

Найбільшу частину державних видатків у 2027 році традиційно спрямують на сектор безпеки й оборони. За базовим сценарієм бюджетної декларації на ці потреби передбачено 2,76 трлн грн, у 2028 році — 2,28 трлн грн, а у 2029 році — 1,69 трлн грн. Зменшення пояснюють припущенням про покращення безпекової ситуації вже з 2027 року. Водночас уряд зазначає, що ці суми можуть зрости після погодження нового механізму фінансування з Європейським Союзом.

фото: t.me/ministry_of_defense_ua

Кошти планують спрямувати на грошове забезпечення військовослужбовців і поліцейських, соціальні виплати їхнім сім’ям, забезпечення армії технікою та озброєнням, а також закупівлю ракет і боєприпасів. Окремо майже 5 млрд грн щороку передбачено на розвиток оборонних технологій через грантову програму Brave1.

На освіту — у 2027 році на неї заплановано майже 298 млрд грн. Фінансування спрямують на програму безкоштовного харчування школярів, інклюзивну освіту, проведення національного тестування, підготовку студентів за державним замовленням та підтримку професійно-технічної освіти.

На охорону здоров’я уряд заклав 250,4 млрд грн. Суттєво зростатиме фінансування ветеранської політики. Якщо у 2027 році на ці потреби передбачено 11,8 млрд грн, то вже у 2029 році — майже 25 млрд грн. Гроші підуть на виплати ветеранам, забезпечення житлом, роботу Українського ветеранського фонду, розвиток ветеранського спорту та вшанування пам’яті загиблих захисників.

На науку у 2027 році планують виділити 20,3 млрд грн. Фінансування культури й медіапростору становитиме 10,1 млрд грн. На молодіжну політику та спорт передбачено 7,1 млрд грн. 

На цифрову трансформацію планують спрямувати 1,63 млрд грн. Для агропромислового комплексу уряд зберігає фінансування гуманітарного розмінування — 1 млрд грн щороку.

На дорожню інфраструктуру передбачено понад 11 млрд грн на утримання та розвиток автомобільних доріг, а також фінансування внутрішнього водного транспорту й цивільної авіації.

Чого очікувати за найгіршим сценарієм

Як повідомляє “Економічна правда”, згідно з повною бюджетною декларацією, за альтернативним сценарієм варто чекати гірших прогнозів. Зокрема, середньорічне зростання економіки прогнозується на рівні близько 3,5%, що суттєво нижче за 5,5% у базовому сценарії.

Водночас передбачається дещо вищий інфляційний тиск — у середньому близько 7,8% проти 7,6% у першому сценарії. Це означає, що ціни зростатимуть трохи швидше, ніж у базовому варіанті прогнозу.

Також у цьому сценарії закладено повільніше відновлення зовнішньої торгівлі. Експорт товарів і послуг зростатиме в середньому на 9% на рік, тоді як у базовому сценарії цей показник очікується на рівні 11,6%. 

Що обидва прогнози означають для українців

Навіть за урядовим “найвірогіднішим” сценарієм очікувати економічного дива не варто. Попри поступове відновлення економіки та збільшення зарплати, на фоні інфляції та ослабленої гривні ціни продовжать “з’їдати” гаманець. 

А варіант, що передбачає продовження активних бойових дій, змусить ще більше економити.

Зазначимо, що влітку Міністерство фінансів готуватиме проєкт державного бюджету на 2027 рік. До 15 вересня уряд має подати його на розгляд Верховної Ради. Парламент має ухвалити державний бюджет остаточно до 1 грудня цього року.