Україну можуть чекати 1,5 млрд доларів втрат щороку через CBAM
Запровадження Європейським Союзом Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) несе значні економічні ризики для України, зокрема у воєнний час.
У своєму виступі вона закликала всі гілки виконавчої влади до посилення діалогу з європейськими партнерами щодо умов застосування CBAM для України.
“Я закликаю уряд, Офіс президента. Весь уряд, всі відомства, всі міністерства, в першу чергу це Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Офіс віцепрем’єрки, як одної, так і другої. Мінекономіки, Офіс європейської інтеграції і так далі, щоб більше починати розмовляти з європейськими партнерами, з Євросоюзом на рівні того, щоб захистити національні інтереси”, – заявила Оринчак.
За її словами, наслідки запровадження CBAM без відтермінування чи особливих умов для України можуть бути катастрофічними:
“Тому що це по року, щоб ви собі розуміли, приблизно півтора мільярда доларів чи євро… ми будемо витрачати тільки, наприклад, на тому, що не буде вертатися валютна виручка до держави, і ми не зможемо виживати як підприємства на ринках Європейського Союзу”, – додала вона.
Оринчак наголосила, що Україна має юридичне підґрунтя для ініціювання відтермінування CBAM:
“Є така стаття 30.7 про відтермінування стосовно застосування форс-мажору. І є країни, які застосовують це. Це військовий час, це форс-мажорна обставина. І Україна повинна вимагати ось такі переговори”, – зазначила Оринчак.
Вона також попередила, що зволікання із переговорами може мати наслідки не лише для економіки, але й для обороноздатності країни.
“Тому що на кону стоять мільярди доларів для того, щоб вони допомагали нашим військовим мати краще озброєння, вижити як країна. Ми, на жаль, можемо це втратити. Це фактично торгова війна з Європейським Союзом”,- підсумувала експерт.
Раніше експерти найбільшого в Україні бізнес-об’єднання енергетичних компаній Energy Club наголошували, що CBAM несе потенційні ризики для української економіки – від скорочення експорту й валютних надходжень до додаткового навантаження на промислові підприємства.