Політика «Нафтогазу» знищує бажання вводити санкції проти Росії.
Українська влада не «біла та пухнаста», коли вимагає від європейців і американців посилити санкції проти російської нафти. Адже при цьому «в Україні діє п’ята колона під дахом «Нафтогазу», яка продовжує сприяти російським компаніям в експорті їх продукції в Європу. Про це пишуть Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», та Оксана Іщук, виконавчий директор Центру, в статті «Як США, Європа і Україна залишають лазівки для російської нафти».
За їх словами, в Раді давно лежить законопроєкт про припинення надання Україною транзитних послуг при експорті російської нафти.
«Давно можна було би піти й іншим, більш простим, шляхом — з допомогою рішення РНБО України та відповідного указу президента. Нічого цього немає. А тому й доводиться «птахам Мадяра» вносити ефективну корекцію в санкційний режим», – пишуть автори статті.
За їх словами, десятирічна угода між «Укртранснафтою» та ПАТ «Транснєфть» продовжує діяти: її з 1 квітня поточного року замаскували на п’ятирічний період, що залишився (до 2030 року), угодою з угорською MOL щодо транзиту «угорської» нафти.
«Ба більше, з 12 вересня український оператор став покращувати якість російської Urals у трубі, підмішуючи до неї високоякісну (малосірчасту) нафту українського походження, за яку на угорському кінці труби мали би платити більше, а не як за високосірчасту російську експортну суміш. Ймовірно, хтось за це щось отримує адресно з Будапешта чи якогось офшору. MOL є витонченим творцем корупціогенних схем. Достатньо поглянути на його діяння в Хорватії, через які там цілий прем’єр потрапив за грати. Такий схематоз на користь окремих персоналій не сприяє активізації наших партнерів у санкційній сфері, якої ми так бажаємо. Наївно сподіватися, що вони цього не помічають», – підкреслюють вони.
З іншими матеріалами Михайла Гончара можна ознайомитися за посиланням, Оксани Іщук – тут.