Україна ризикує втратити промисловість без фінансування декарбонізації
Запропонована урядом програма із декарбонізації промисловості може не лише не забезпечити притоку “зелених” інвестицій, а й створити ризики деіндустріалізації.
За її словами, будь-яка кліматична політика має давати відповідь на ключове запитання: яку користь вона приносить українській економіці та обороноздатності. Адже саме промисловість забезпечує робочі місця, інвестиції, експорт та податки, які формують ресурс для фінансування оборони й відновлення країни.
Водночас, зазначила Карпець, наразі існує ризик, що нова програма не створить умов для залучення інвестицій, оскільки не пропонує інвесторам чіткого бачення економічної доцільності та механізмів підтримки трансформації.
“Ми маємо бути відвертими: “зелені” інвестиції можуть просто не прийти в Україну. Документ не дає бізнесу відповідь, де взяти кошти на модернізацію підприємств. А без фінансового наповнення стратегії це призведе не до “зеленої” трансформації, а до закриття заводів, втрати робочих місць та падіння податкових надходжень”, – наголосила представниця EBA.
Карпець підкреслила, що великі підприємства вже сьогодні є ключовими платниками податків, а тому їх навантаження без паралельної фінансової підтримки є небезпечним для економіки. На її думку, для реальної модернізації потрібні практичні інструменти підтримки, серед яких:
- податкові стимули та інвестиційні компенсації;
- довгострокові кредити під 2-3% від міжнародних інституцій на кшталт IFC зі спільними державними гарантіями;
- доступ до субсидій, фондів та грантів на “зелені” проєкти.
“Екологічні податки, кліматичні цілі та СТВ потрібні й мають працювати. Але лише за умови, що ці кошти повертаються в економіку – на модернізацію й підтримку бізнесу, а не стають додатковим фіскальним тиском”, – підсумувала Карпець.
Вона закликала уряд переглянути підхід до формування політики декарбонізації та забезпечити її реальними джерелами фінансування, щоб уникнути втрати промисловості й падіння економічної стійкості під час війни.