Україна пропонує нові підходи до контролю кібершпигунства

Ключові гравці кібершпигунства уникають міжнародного регулювання. 

Більшість найбільших виробників комерційних інструментів кібершпигунства працюють поза міжнародним контролем. Із 31 ключової компанії 21 (дві третини) не підпадає під дію глобальних механізмів регулювання. Про це йдеться у дослідженні Ради економічної безпеки України, презентованому у Верховній Раді.

Аналітики дослідили компанії, які створюють і постачають технології для віддаленого доступу до пристроїв, збору даних і прихованого стеження. Одним із найвідоміших прикладів є ізраїльська NSO Group — розробник програмного забезпечення Pegasus, яке пов’язували зі стеженням за журналістами, політиками та правозахисниками у різних країнах.

Водночас ринок комерційного кібершпигунства продовжує стрімко зростати: у 2025 році його обсяг перевищив 55 млрд доларів, а до 2033 року може досягти 168,7 млрд доларів.

Авторка дослідження Мія Вибрановська наголосила, що дедалі частіше такі інструменти використовуються проти журналістів, опозиційних діячів і громадянського суспільства, що підсилює потребу у вдосконаленні міжнародного контролю.

Народний депутат Павло Фролов повідомив, що Україна ініціює приєднання до Pall Mall Process. За його словами, досвід України у протидії кібератакам і цифровому стеженню може бути корисним для формування нових глобальних безпекових підходів.

Раніше ESCU спільно з Міністерством закордонних справ України також підготувала низку рекомендацій щодо вдосконалення міжнародної системи кіберсанкцій.