В Україні до переліку корисних копалин внесли газ колекторів щільних порід. Чи означає це, що угода про копалини зі США реанімувала інтерес до Юзівської площі – єдиної в Україні, де є розвідані запаси такого газу
Наприкінці травня, після підписання Угоди зі США, Кабінет міністрів вніс зміни до переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення. Зокрема, у переліку горючих корисних копалин з’явився “газ колекторів щільних порід”. Це визначення не таке відоме широкому загалу, скажімо, як сланцевий газ, однак саме цей газ міг би значною мірою забезпечити потреби України у блакитному паливі. Нині в Україні розвідана лише одна площа з цим газом – йдеться про Юзівську площу, що розташована у Харківській та Донецькій областях. І саме її найчастіше називають прихильники гіпотези, що РФ вторглась в Україну насамперед через доступ до корисних копалин. Адже потенційний видобуток газу там оцінюють орієнтовно у 10 млрд кубометрів на рік. До порівняння, у 2024 в Україні видобули загалом трохи більш як 19 млрд кубометрів, а країна загалом спожила близько 20 млрд кубометрів.
На Юзівській площі – не сланцевий газ
Як пояснила Еспресо член-кореспондент НАН України, професорка, докторка геологічних наук, завідувачка відділу седиментології провінцій горючих копалин в Інституті геології і геохімії горючих копалин, професорка кафедри історичної та загальної геології і палеонтології геологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка Наталія Радковець, газ щільних колекторів за своїм складом нічим не відрізняється від газу традиційних порід-колекторів – це той самий природний газ. Різниця лише у тому, що порода, у якій перебуває цей газ – ущільнена, низькопроникна.
“Сланцевий газ за своїм генезисом такий же газ, як у породах-колекторах, генерований органічною речовиною, але він нікуди не мігрував, а залишився у материнській породі, так званих сланцях. Натомість природний газ, який мігрував з материнської породи до порід-колекторів на теперішній час є газом традиційним (тобто газом високопроникних не ущільнених порід-колекторів), або ж газом нетрадиційним (газом низькопроникних, тобто ущільнених порід-колекторів)”, – пояснює професорка.
Оскільки від того чи газ перебуває у материнській породі (сланцях) чи у проникній або ущільненій породі-колекторі, залежить спосіб його видобутку, а отже виникає необхідність чітко це вказувати при визначенні ліцензійних умов, які дають право на видобуток.
“Газ зі звичайної породи-колектора видобувають традиційним вертикальним бурінням. Водночас щоб видобути газ зі щільної породи, застосовують нетрадиційні методи видобутку, так само як і для сланцевого газу – горизонтальне буріння, гідророзрив пласта та інші технології. Саме тому раніше, коли згадували про Юзівську площу, помилково називали цей газ сланцевим. Але це звичайний газ, однак через те, що він перебуває в ущільнених пісковиках, вимагає застосування складніших технологій, аніж вертикальне буріння”, – пояснює Наталія Радковець.
Власне, у 2012 – 2013 році, коли лише лінивий не говорив про “сланцеву революцію” в Україні, називали дві площі – Олеську на заході та Юзівську на сході. Однак якщо на Олеській площі йшлось справді про сланцевий газ, то на Юзівській, це був звичайний газ у щільних породах.
Як внесення змін до переліку корисних копалин пов’язане з Угодою зі США
На думку геологині, те, що лише тепер визначення “газ щільних порід-колекторів” внесли в офіційний перелік корисних копалин, ймовірно пов’язане з Угодою зі США.
“Очевидно, у світлі останніх подій зараз намагаються впорядкувати визначення та документацію, зокрема й щодо ресурсів нафти та газу. Бо не можна у документах називати родовище родовищем сланцевого газу, якщо за визначенням воно ним не є. Бо якщо йдеться про так звані сланці, то це ущільнені глинисті породи (материнські), а породи щільних колекторів – це теригенні (зазвичай пісковики) породи. Тому важливо їх розрізняти. Тим більше, що йдеться про родовище з потенційно великими запасами – за прогнозами, на Юзівській площі можна видобувати щонайменше 10 млрд кубометрів газу на рік”, – каже Наталія Радковець.
Найбільший недолік Юзівської площі – її розташування. Тож те, що там досі активно не розробляють, пов’язане з російським вторгненням.
“Проблема лише у тому, що Юзівська площа – це фактично прифронтова зона (частина цієї площі безпосередньо у зоні бойових дій). Наскільки я знаю, саме ця площа цікавила іноземців, до повномасштабної російської агресії, але навряд чи там можна буде проводити видобуток, поки триває війна. Утім, ймовірно, серед потенційних інвесторів, які будують далекосяжні плани, є такі, хто очікує коли війна закінчиться, аби першими вскочити у цей потяг. Адже корисні копалини у світі вичерпуються, особливо вуглеводні”.
Кому нині належать права на Юзівську площу
Юзівська площа – це одна з найбільших нафтогазових площ в Україні. Її площа приблизно – 7,9 тис. км². У 2012 році уряд Азарова провів конкурс на розробку Юзівської площі, який виграла британсько-нідерландська Shell. На початку 2013 року Кабмін, Shell та ТОВ “Надра Юзівська” підписали угоду про розподіл продукції. Shell інвестувала кілька мільйонів доларів у розвідку, але роботи призупинили через вторгнення РФ на Донбас у 2014 році, адже частина площі – у Донецькій області. У 2015 році компанія офіційно вийшла з угоди про розподіл продукції.
Юзівська площа, фото: “Надра Юзівська”
У 2016 провели новий конкурс, за результатами якого 90% прав і обов’язків Надра Юзівська в УРП по Юзівській ділянці на користь компанії Yuzgaz, яку контролювали громадяни Канади. Однак до видобутку так і не дійшло.
У грудні 2020 року тодішній голова Держгеонадр Роман Опімах повідомив про ренесанс Юзівського проєкту.
“Покладено початок розблокуванню реалізації угоди про розподіл вуглеводнів на Юзівській площі, яка перебувала в статусі найбільшої “сплячої” ліцензії десятиліття, площею понад 7,5 тис. км². Від сьогодні група НАК “Нафтогаз України” отримує право на входження в проєкт у якості повноцінного власника ТОВ “Надра Юзівська”, яка є стороною-інвестором за Угодою”, написав він.
А вже у січні Андрій Коболєв, який на той час був головою Нафтогазу, повідомив про запуск Святогірського родовища на Юзівській площі.
“Нафтогаз запустив у роботу перше родовище газу щільних порід! Сьогодні розпочали подачу у систему магістральних газопроводів газу зі Святогірського родовища, яке знаходиться “всередині” великої, нещодавно придбаної нами Юзівської площі. Щоб зробити це можливим, наші фахівці з Нафтогаз Розвідка та Видобування запустили нову установку підготовки газу, 26 км газопроводу і підключили три свердловини. Їх особливість у тому, що вони пробурені у так звані щільні колектори. Тобто, у породи з низькою проникністю, з яких видобувати газ набагато складніше. Але можливо, якщо застосовувати сучасні технології”, – розповів Коболєв.
Святогірське родовище, фото: Група Нафтогаз
Однак розвитку Святогірського родовища перешкодило повномасштабне вторгнення, адже ділянка розташована в Ізюмському районі Харківщини, частина якого була окупована у 2022 році (звільнена у вересні того ж року). Це фактично кордон Харківщини та Донеччини (поруч зі Святогірськом, звідки й назва родовища).
“Надра Юзівська продовжує працювати в межах своїх зобов’язань оператора угоди про розподіл продукції на Юзівській ділянці. Військові дії та замінування території не дозволяють проводити польові роботи, але компанія проводить всі необхідні підготовчі заходи, аби після завершення війни в максимально короткі строки розпочати буріння нових свердловин”, − зазначив Максим Вітик, директор Надра Юзівська у 2023 році.
Основні запаси газу в Україні – у Дніпровсько-Донецькій западині
За офіційною інформацією Порталу даних видобувної галузі України, найбільші запаси газу в Україні – 76,50%, знаходяться у Дніпровсько-Донецькій западині.
Як каже Наталія Радковець, те, що у щільних породах на території України зберігаються значні запаси газу, легко пояснити: традиційний газ легше розвідувати і видобувати, тож його запаси швидше вичерпуються. При цьому на одній площі може бути як традиційний газ (на менших глибинах), так і на більших глибинах газ у щільних породах. Натомість сама розвідка газу щільних порід значно складніша, не кажучи уже про видобуток.
“Юзівська площа є єдиною розвіданою в Україні, де є газ у щільних породах-колекторах. Але це не означає, що вона єдина. Теоретично у Дніпровсько-Донецькій западині можуть бути й інші такі площі, однак російське вторгнення ускладнює розвідку. Ця западина найперспективніша структура у плані видобутку вуглеводнів. Нині саме тут розташовані найбільші в Україні родовища газу, такі як Шебелинське чи Західно-Хрестищенське, але там нещільні породи-колектори, тож газ видобувають традиційним бурінням, – каже Наталія Радковець. – Стосовно заходу України, зокрема Карпатського регіону чи Волинсько-Подільської плити, так само як і шельфу Чорного моря, допоки не відомо чи можна сподіватися знайти промислові запаси газу у щільних породах. Натомість на Юзівській площі видобуток матиме економічну привабливість навіть попри те, що потрібно застосовувати складніші та дороговартісніші технології”.