Україна досягла угоди з Міжнародним валютним фондом щодо надання другого кредитного траншу.

Міжнародний валютний фонд погодився перенести термін ухвалення закону про оподаткування посилок до кінця липня, що знизило ризики для отримання Україною наступного кредитного траншу в розмірі 686 млн доларів.

Головне:

  • Термін ухвалення закону про оподаткування посилок перенесено на липень. МВФ пішов на компроміс, усвідомлюючи, що для збору голосів необхідно більше часу.

  • Немає перешкод для отримання другого траншу кредиту МВФ. Усі ризики були усунені після узгодження питання про перенесення терміну ухвалення закону про посилки.

  • Податок на прибуток банків підвищать до 50%. МВФ знову проявив лояльність і вирішив не заперечувати, хоча вважає такий крок ризикованим для кредитування економіки.

  • Закон про цифрові платформи. Ухвалення закону про введення податку на доходи з цифрових платформ у Верховній Раді очікується наступного тижня.

Спочатку закон про оподаткування посилок мав бути ухвалений до кінця березня. Ця умова була обов’язковою для продовження фінансування.

Ще минулого тижня джерела повідомляли, що МВФ категорично відмовлявся йти на поступки. Без ухвалення цього закону виділення другого траншу було б неможливим.

Читайте також: Рада провалила закон про посилки: що тепер

Однак, за останніми даними, місія МВФ на фінальному етапі роботи змінила свою позицію і погодилася перенести термін ухвалення документа на кінець липня. Це означає, що другий транш не залежатиме від результатів розгляду законопроєкту в Раді.

Як повідомили співрозмовники РБК-Україна, експертів кредитора вдалося переконати, що для підтримки законопроекту в Раді потрібно провести додаткову роботу з депутатами.

Переговори були складними, зазначив один зі співрозмовників. МВФ дав зрозуміти, що більше поступок з цього питання не буде.

“Від МВФ був чіткий сигнал, що це зроблено востаннє”, – підкреслило джерело, знайоме з процесом переговорів.

У Фонді, за словами учасників переговорів, врахували політико-економічні реалії навколо цієї ініціативи. Зокрема, відсутність перспективи швидкого ухвалення законопроєкту в Раді через слабку підтримку серед депутатів.

Наразі уряд і профільний податковий комітет, найімовірніше, намагатимуться вести активні консультації з депутатами та формувати підтримку для майбутнього голосування.

Наприкінці травня міністр фінансів Сергій Марченко і голова податкового комітету Данило Гетманцев говорили про необхідність активізувати роботу для зниження негативного сприйняття оподаткування посилок як у суспільстві, так і серед депутатів.

Однак співрозмовники видання визнають, що наразі консенсусу в Раді немає.

Читайте також: Виходу немає. Законопроєкт про податок на посилки потрібно ухвалити, – Марченко

Наступний перегляд програми МВФ відбудеться наприкінці серпня. До цього терміну закон про оподаткування всіх посилок має бути ухвалений.

Фактично для цього в депутатів залишається близько півтора місяця. У другій половині липня вони беруть паузу в законодавчій роботі до вересня.

МВФ не проти податку для банків

У рамках роботи місії обговорювали також питання підвищення податку на прибуток банків із 25% до 50%. Цей податок діяв як тимчасовий захід у 2023-2024 роках і застосовується в поточному році.

Він суттєво збільшує дохід бюджету. Лише за перший квартал 2026 року банківський сектор має перерахувати в казну близько 27 млрд гривень.

Читайте також: Новий податок для банків: наповнення держбюджету чи ризик для економіки України

Збільшення податку ініціювали народні депутати. Проти виступають НБУ і комерційні банки.

За даними джерел, МВФ загалом не підтримує подібні ініціативи. Але якщо Рада ухвалить рішення про підвищення податку, то не заперечуватиме з огляду на необхідність збільшення внутрішніх джерел поповнення бюджету.

“Вони не будуть проти. Закон ухвалюватимемо”, – підсумував один зі співрозмовників, знайомий із перебігом переговорів.

Податок для цифрових платформ

Законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ планується ухвалити в Раді наступного тижня.

Документ пройшов обговорення і був доопрацьований з урахуванням зауважень бізнесу та альтернативних пропозицій народних депутатів.

Читайте також: “Податок на OLX” буде? Рада ухвалила законопроєкт, але зі змінами

Подальша процедура узгодження з МВФ

За підсумками роботи місії очікується підготовка так званого staff-level agreement (угоди на рівні персоналу). Цей документ фіксує попередні домовленості між українською стороною та місією фонду. Він містить також оцінку досягнутого прогресу щодо виконання умов програми.

Після публікації sla питання подальшого фінансування буде винесено на розгляд Ради директорів МВФ. Саме вона ухвалює остаточне рішення про виділення чергового кредитного траншу.

МВФ пішов на поступки вже втретє

Під час підготовки нової програми МВФ вже не раз демонстрував певну гнучкість. Він пом’якшував умови щодо податкового блоку.

На початку року МВФ скасував обов’язкові умови для укладення програми. Потім погодився відкласти найболючіше питання про введення ПДВ для ФОПів до 2028 року.

Читайте також: Перепочинок для України: гроші від МВФ і ЄС близько, але навесні – нові переговори

Як повідомляло РБК-Україна, нова програма кредитування (EFF) для України на 8,1 млрд доларів США була затверджена наприкінці лютого поточного року. Перший транш кредиту в розмірі 1,5 млрд доларів Україна отримала в березні.

Програмою EFF передбачено 4 транші у 2026 році на загальну суму 3,83 млрд доларів. У червні та вересні по 686 млн доларів, у грудні – 960 млн.

У 2027 році – 2 транші. У червні та грудні по 880 млн доларів.

У 2028 році – 2 транші. У червні та грудні 440 і 470 млн доларів відповідно.

Данило ГетманцевМВФНБУСША