Який рівень економіки України перебуває в "тіні", яким чином ухиляються від сплати податків найбільше та як побороти тіньові схеми – в колонці економіста, асоційованого експерта CASE Україна Олега Гетмана.
Подібно до більшості інших країн з доходом на душу населення, меншим за середній, та слабким державним управлінням – Україна потерпає від відносно високого розміру “тіньової економіки” – тобто економічної діяльності, з якої не сплачуються податки. Міністерство економіки України оцінює її розмір у 30-40% від ВВП, що є забагато порівняно з розвиненими країнами, але схоже на показники країн із близькими до наших характеристиками якості врядування і доходу на душу населення.
За передвоєнні роки рівень тіньової економіки, за оцінками Мінекономіки – значно скоротився, зменшувався до 27% у 2019 році, це збіглося зі скороченням перерозподілу через державні фінанси. Це природно з огляду на те, що тінізація є закономірною відповіддю економіки на надмірне (особливо у порівнянні з наявною якістю “державних послуг”) податкове навантаження. Також важливим фактором природного зменшення частки тіньової економіки є економічне зростання як таке, що супроводжується підвищенням продуктивності праці в офіційному секторі та інших привабливих факторів легальної роботи. Але це стосується переважно повністю неофіційної діяльності.
Наявність усе ще великого тіньового сектору, з одного боку, не дає змоги зменшити номінальне податкове навантаження, а з іншого – спотворює умови конкуренції. І перше, й друге сприяє тінізації.
Тому для відновлення та сталого економічного розвитку країни – важливо мінімізувати схеми ухиляння від сплати податків як за допомогою адміністративних заходів, так і спрощуючи регулювання та зменшуючи податкове навантаження, в першу чергу за рахунок найбільш шкідливих для економіки прямих податків.
В Україні більшість податкових надходжень втрачаються через наймасштабніші інструменти ухилення від сплати податків та агресивне податкове планування, що масово застосовуються великими та середніми підприємствами, які завдяки своїм неформальним зв’язкам мають значні можливості для уникнення сплати податків.
Про це свідчить новий аналіз ключових схем уникнення оподаткування й розрахунки обсягів збитків для держави від цих схем, що їх здійснили фахівці Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна та Інституту соціально-економічної трансформації.
Схожі публікації
Які схеми зростають, а які зменшуються?
Лідерами серед найбільших схем мінімізації податків за новими розрахунками – стали схеми із заробітними платами в конвертах (втрати бюджету за новими даними становить 140-280 млрд гривень на рік) та схеми з контрабандою та “сірим” імпортом (втрати 120-185 млрд гривень на рік). Ці дві схеми впевнено очолили перші місця і демонструють щорічне зростання.
Офшорні схеми та транскордонне переміщення прибутку внаслідок валютних обмежень і високої висхідної вартості обслуговування, зумовленої новими світовими стандартами податкової прозорості (antiBEPS, FATCA, ATAD, BEPS 2.0, КІК та ін.) дедалі більше отримують ознаки “елітарності”, тобто залишаються доступними лише окремим великим українським компаніям і заможним українцям. Обсяги “втечі” прибутків за кордон перебувають на історично низькому рівні (недонадходження до держбюджету лише 12-14 млрд гривень на рік).
Інші популярні інструменти ухилення-уникнення оподаткування демонструють різнонаправлені тренди. Запровадження процедур адміністрування, таких, як депонування коштів на ПДВ-рахунках, єдиного реєстру податкових накладних (елементи СЕА ПДВ) та автоматичної системи моніторингу (СМКОР) – призвело до зниження обсягів формування схемного податкового кредиту (13-15 млрд гривень на рік), в той же час схеми уникнення від сплати ПДВ ще зовсім не подолано.
Також позитивні зрушення є із втратами бюджету через схеми та не наповненість реєстрів землі та нерухомості (втрати держбюджету 18-20 млрд гривень на рік).
Позитивні тенденцій спостерігаються у питаннях протидії незаконному обігу контрафактних товарів і нелегальної торгівлі, де зазвичай домінують підакцизні товари (алкогольні напої, тютюнові вироби та нафтопродукти). Останні два роки з’явилися позитивні результати детінізації на ринку алкоголю та палива, а на тютюновому ринку щокварталу спостерігаються різні тренди.
Як мінімізувати “сірі“ схеми?
Загальними рекомендаціями експертів аналітичних центрів для подолання найбільших схем щодо ухилення від сплати податків, в першу чергу, є перезавантаження Державної митної служби комісією з переважним голосом міжнародних експертів та перезавантаження Державної податкової служби (законопроєкт №9243).
Для Бюро економічної безпеки, яке перебуває у процесі оновлення, відповідно до прийнятого закону №3840-ІХ, – необхідно передбачити додаткове фінансування на 2026 рік, для оновлення складу, та затвердити якісні КРІ для громадського та парламентського контролю за БЕБ.
Важливим є визначення чітких показників ефективної роботи (КРІ) для Державної податкової служби (ДПС), Державної митної служби (ДМС) та БЕБ та їх та законодавче закріплення. Ключовий показник – зменшення податкових розривів за методикою tax gap, що передбачене у законопроектах №12359 та №12360.
Додатковими заходами, які дадуть дієві інструменти оновленим перевіряючим органам можуть бути наступні:
- Імплементація у законодавство anti-abuse rule щодо зловживання спрощеною системою оподаткування (інструментарій ATAD Directive EU 2016/1164);
- Забезпечення обов’язковості дотримання банками критеріїв НБУ щодо “кущів ФОП” зі значними санкціями за невиконання;
- Протидія фіктивній самозайнятості (anti bogus self-employment) шляхом встановлення критеріїв трудових відносин (законопроект №13507);
- Посилення тиску на “чорних” торговців шляхом суттєвого збільшення розміру штрафних санкцій за нелегальну торгівлю підакцизними товарами (внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення);
Необхідно реалізувати і низку пунктів з Нацстратегії доходів до 2030 року, зокрема, важливою є ІТ-консолідація інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих інформаційних ресурсів незалежним адміністратором.
Також необхідно забезпечити інтеграцію з європейськими системами ПДВ, відшкодування ПДВ, моніторингу руху акцизних товарів, системами платіжної інформації тощо.
Запровадження обміну попередньою митною інформацією з іншими країнами з метою прискорення переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон, виявлення ризикових операцій та посилення заходів щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил сприятиме мінімізації “сірого” імпорт.
Необхідним також є покращення обміну податковою інформацією з відповідними органами інших країн з метою запобігання транскордонним схемам ухилення від оподаткування.
В той же час низку шкідливих пунктів Нацстратегії, такі як радикальне звуження спрощеної системи, надання повноважень ДПС без рішення суду накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх, отримання ДПС повного доступу до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень) – необхідно переглянути (за участі Мінекономіки та аналітичних центрів) та замінити на реальні задачі по мінімізації схем.
Замість повного перезавантаження ДМС та ДПС за участі міжнародних експертів – Нацстратегія 2030 передбачає черговий перерозподіл організаційної структури та штатних розписів, новий перелік низових податкових інспекцій. Такий підхід себе вже скомпрометував і ніяк не забезпечить довіри до податкових та митних органів.
Схеми мінімізації податків, на жаль, нікуди не зникають, а деякі навіть потроху зростають. В останні роки було вжито низку заходів щодо їх мінімізації: ухвалено потужні деофшоризаційні закони, відкрито ринок сільськогосподарських земель, розпочато ефективну боротьбу зі контрафактними схемами тощо.
Проте найбільші схеми, зокрема “тіньові ” зарплати та “сірий ” імпорт і далі зростають, для їх мінімізації потрібні значні зміни до податкового і трудового законодавства та інституційні реформи.
Сподіваємось, що ближчим часом зазначені необхідні реформи буде реалізовано і наступного року ми побачимо зменшення обсягів “схем-лідерів”.