В’ячеслав Черкашин
Податки є сухожиллям війни
Томас Сарджент, лауреат Нобелівської премії
Безпосередньо пошуком оптимальних джерел наповнення держскарбниці, насамперед через закриття найпоширеніших можливостей уникнення сплати податків, десятий рік поспіль займається команда, що складається з експертів ГО Інститут соціально-економічної трансформації, CASE Україна та Економічної експертної платформи. За їхніми даними, минулого року структура та класифікація найпоширеніших схем, їхніх обсягів і, головне, втрат бюджету має такий вигляд:
reNews
Як видно, масштаб 11 найпоширеніших схем ухиляння від оподаткування вражає, бо сягає щонайменше 1,8 трлн грн на рік, або 21,3% від ВВП (прогноз ВВП на 2025 рік — 8,47 трлн грн). А потенційні щорічні втрати бюджету становлять 474 млрд грн, або 15% від доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів 2025 року (оперативні дані за 2025 рік — 3,17 трлн грн). Тобто:
- кожна п’ята гривня в економіці є злочинною (такою, що бере участь в уникненні податків);
- втрачається одна з шести гривень доходів бюджету.
На цьому погані новини, на жаль, не закінчуються. Жорстка непрогнозована податкова політика, що пропонується суспільству останніми роками, аж ніяк, крім окремих випадків, не впливає на більшість популярних схем мінімізації податків. Вони з року в рік лише зростають (або як мінімум залишаються значними). Насамперед говоримо про: заробітні плати в конвертах; порушення митних правил, контрабанду та корупцію на кордоні; контрафакт та нелегальну торгівлю підакцизними товарами.
До речі, схема «тіньові зарплати» взагалі стала сенсацією року, отримавши беззаперечне лідерство за наслідками для бюджету (втрати від 200 до 265 млрд грн на рік).
Динаміка уникнення сплати податків через порушення митних правил, контрабанду та корупцію на кордоні також залишається тривожною. Розриви дзеркальної митної статистики (дзеркальні дані країн-партнерів та національних митних органів) сягнули 2024 року рекордних 17,24 млрд дол. (2023 р. — 14,67 млрд). Водночас глибока аналітика 13 найризиковіших імпортних товарів, що становлять 17,51% загального обсягу імпорту 2023 року (зокрема смартфони, акумулятори, взуття та транспортні засоби) виявила вартісні розриви, що є потенційною базою оподаткування на кордоні, на загальну суму 1,13 млрд дол.
Ще один з поширених інструментів уникання податків на кордоні — це зловживання пільгами, що передбачені міжнародними договорами та податковим законодавством. Зокрема, це ввезення промислових партій товарів під виглядом поштових або кур’єрських відправлень, для яких передбачена пільга (вартість до 150 євро не обкладається податками), а також спрощений процес декларування та оформлення.
«Вірте в себе і ричіть»: МВФ про майбутнє економіки України
Транскордонні маркетплейси, бізнес-модель яких побудовано на експлуатації̈ відповідної пільги, отримують набагато кращі фіскальні та регуляторні умови порівняно з офіційними імпортерами та національними виробниками. За наявними розрахунками, у разі оподаткування посилок вартістю до 150 євро додаткові надходження лише податку на додану вартість минулого року становили б 17,8 млрд грн. Якщо скасування пільги відбудеться цього року та за умови збереження темпів зростання обсягів міжнародних поштових та експрес-відправлень Україна може очікувати до 27 млрд грн додаткових надходжень у бюджет.
Слід зазначити, що унаслідок повномасштабної війни та заходів, пов’язаних з нею, деякі схеми (колись найбільша схема транскордонного переміщення прибутку та капіталу, офшорні зони) суттєво зменшилися — жорсткі регулювання воєнного часу та міжнародні зусилля з податкової прозорості залишили для них набагато менше місця. Зменшилася кількість неофіційно зайнятих через загальне скорочення робочої сили. Також, імовірно, зменшилася частка великого бізнесу через руйнування та тимчасову окупацію ворогом територій, які традиційно були місцем розташування великих промислових підприємств.
У той же час потреби економіки (насамперед її сірої та чорної складової) в готівці, необхідність уникання фінмоніторингових заборон та валютних обмежень, а також надання послуг зі спотворення/маніпуляції первинними документами та податковими накладними створили умови, коли найзатребуванішими стали схеми «для внутрішнього використання». А через подальше стискання спрощеної системи вони почали мігрувати до загальної системи оподаткування.
Саме тому трендом останніх двох років став ренесанс інституту фіктивного підприємництва, зокрема індустрії транзитно-конвертаційних центрів та схем з використанням «дропів» («мулів»), що вибухнули до обсягів у 250-320 млрд грн на рік (НБУ оцінює діяльність одного «дропу» в середньому до 2,5 млн грн на рік). Потужність цих схем напряму потребує корупції у правоохоронній системі, наглядових та контрольних органах.
Загалом якщо оцінювати у 2023–2025 роках стан протидії найпоширенішим схемам уникнення податків, неприємним висновком є те, що зусилля держави акцентовано як мінімум невдало. Під тиском був виключно формальний сектор економіки — «білі» заробітні плати та пасивні доходи населення (5% військовий збір), легальні прибутки банків (тричі запроваджено надзвичайну ставку 50%), а також підприємці та малий бізнес. Проте податкова політика чомусь уникала двох тіньових титанів (чорних зарплат та контрабанди), що наразі акумулюють майже 65% всіх потенційних втрат бюджету. Дивна сліпота! При цьому кожний з тіньових титанів може, іноді по декілька разів, повністю замінити собою, приміром «ПДВ для спрощенців».
Запроваджено система електронного аудиту Е-аудит: в податковій пояснили, як це працюватиме
Таким чином, сучасна українська податкова політика все ще важко й хронічно хвора, а ліки, що надаються, на жаль, або не діють (не мають відчутного ефекту), або лікують за неправильним діагнозом (акцент на рішення не найактуальніших проблем).
Водночас, скоріше за все, найперспективніші кроки для скорочення тіньової економіки та рішучого зростання доходів бюджету полягають у радикальному перезавантаженні державних органів:
- ДМС: процес тільки почався, але, у випадку успіху, можемо очікувати на радикальне зменшення обсягів контрабанди та сірого імпорту;
- ДПС: перезавантаження досі перебуває у стані «не на часі», бо старанно не помічається урядом і навіть не розглянуто у парламенті (законопроект №9243 чекає з квітня 2023 року);
- БЕБ: є надія, що після успішного перезавантаження 2026 року (персональний склад атестаційних та кадрових комісій затверджено лише два місяці тому) системна боротьба зі «скрутками», «конвертами», контрафактом і сірою підакцизкою нарешті зрушить з місця і за якийсь час з цими явищами буде покінчено.
- Міністерство фінансів: саме воно відповідає за фіскальний діалог з МВФ, акумулює більшість радикальних новацій, що викликають обурення бізнесу.
Тому Україні дуже потрібні:
- перезавантаження відомств;
- чесна ревізія надскладного та роздутого, нестабільного та недружнього до бізнесу податкового законодавства, зокрема скорочення податкових пільг (їх понад 260).
- зміна податкового курсу, його роззброєння по відношенню до платників податків.
І головне, щоб на все це вистачило часу та політичної волі.