Угода про надра між Україною і США підписана – що відомо
Україна і Сполучені Штати Америки підписали угоду про економічну співпрацю (“угоду про надра”). Свої підписи поставили перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко та глава Мінфіну США Скотт Бессент.
“Спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессантом підписала Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови США–Україна”, – розповіла вона.
Також Свириденко пояснила, що передбачає дана угода:
“Спільно із США ми створимо Інвестиційний фонд з відбудови України, який залучатиме глобальні інвестиції у нашу державу”, – йдеться в публікації чиновниці..
Крім того, вона окреслила тезово ключові положення угоди:
Повна власність і контроль залишаються за Україною
Всі ресурси на нашій території та в територіальних водах належать Україні. Саме українська держава визначає, де і що видобувати. Надра залишаються в українській власності – це закріплено угодою.
Рівноправне партнерство
Фонд створюється 50/50. Управлятимемо ми цим Фондом спільно із США. Жодна зі сторін не матиме переважаючого голосу, і це відображатиме рівноправне партнерство між Україною та Сполученими Штатами.
Національна власність захищена
Угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями – вони і далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт Укрнафти чи Енергоатому залишаються у власності держави.
Жодних боргів
Угода не містить згадок про будь-які боргові зобов’язання України перед США. Реалізація угоди дозволить обом країнам збільшити свій економічний потенціал завдяки рівноправній співпраці та інвестиціям.
Угода відповідає Конституції та не змінює євроінтеграційний курс
Документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України. Важливо, що угода стане сигналом і для інших світових гравців, що з Україною надійно співпрацювати довгостроково – на десятиліття.
Фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій
Йдеться про 50% коштів від нових ліцензій на проєкти в сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проєктів або заплановані у бюджеті надходження не включаються до Фонду. В угоді йдеться про подальшу стратегічну співпрацю.
Законодавчі зміни – лише точкові
Для функціонування Фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму ж Угоду має ратифікувати Верховна Рада.
США допоможуть залучати додаткові інвестиції і технології
Фонд підтримується урядом США через агентство DFC, яке допомагатиме нам залучати інвестиції та технології від фондів і компаній як у США, так і у ЄС та інших країнах, що підтримують нашу боротьбу проти російського ворога. Передача й розвиток технологій – важлива складова Угоди, адже нам потрібні не лише інвестиції, але й інновації.
Угода надає податкові гарантії
Доходи і внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні, щоб інвестування дало якнайбільші результати.
Робота Фонду
Також Свириденко розповіла, як працюватиме Фонд. За її словами, США роблять внесок у Фонд, і крім безпосередньо коштів, вони “можуть робити його і НОВОЮ допомогою – наприклад, системами ППО для України”.
“Україна вносить 50% доходів державного бюджету від НОВОЇ ренти на НОВІ ліцензії на нові ділянки. Україна також може робити додаткові внески окрім цього базового, якщо вважатиме за необхідне. Йдеться про співпрацю на десятиліття вперед, – повідомила вона.
Далі Фонд інвестує у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти і газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно. Важливо, що
Фонд може інвестувати виключно в Україну
“Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну – у нові проєкти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково”, – передала Свириденко
Так, українська сторона сформувала версію угоди, що “передбачає взаємовигідні умови для обох держав”.
“Це Угода в якій США відзначають своє прагнення сприяти досягненню довгострокового миру в Україні і визнають вклад, який Україна зробила у глобальну безпеку, відмовившись від ядерного арсеналу. Угода в якій США відзначають свою відданість питанням української безпеки, відновлення і реконструкції”, – передала Свириденко.
Як виникла ідея та які виникали суперечності
Сама ідея укласти угоду про спільне використання надр виникла в рамках “плану перемоги” президента Володимира Зеленського. Він наголошував, що Україна володіє значними запасами корисних копалин, включаючи рідкісноземельні метали на суму в трильйони доларів.
Ці ресурси, як зазначав глава держави, можуть стати основою для економічного відновлення країни та зміцнення стратегічного партнерства з США.
Як писали західні ЗМІ, цей пункт був фактично розроблений для президента США Дональда Трампа і мав його зацікавити. Що у підсумку і відбулося. Американський президент швидко підхопив цю тему, але почав просувати у максимально вигідній для себе площині.
Спочатку планувалося підписання між країнами рамкової угоди. Як пояснював прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, якому мав слідувати договір про створення інвестиційного фонду, куди Україна спрямовуватиме кошти, отримані від продажу своїх мінеральних ресурсів. Проте через суперечку Зеленського та Трампа в Овальному кабінеті, що сталася в лютому, ця угода не була укладена.
Наприкінці березня Вашингтон запропонував Києву оновлений варіант угоди. Хоча офіційний зміст документа не оприлюднювався, президент України заявив, що нова угода вже не є рамковою, а повноцінною і потребуватиме ратифікації Верховною Радою.
Після цього сторони розпочали переговори щодо умов співпраці. Водночас у медіа з’явилася інформація про зміст проєкту, що спричинило жваві дискусії. Зокрема, резонанс викликали положення, які нібито передбачають надання США доступу до широкого спектра українських природних ресурсів – не лише рідкісноземельних, а й газу та нафти.
Також у витоках згадувалося, що управління інвестиційно-реконструкційним фондом матиме переважно американська сторона. Крім того, Україна, за текстом документа, зобов’язується повернути кошти за всю допомогу, отриману від США після початку повномасштабної війни.
Втім, нещодавно премʼєр-міністр України за підсумками зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом повідомив, що в угоді не буде зарахована американська допомога, надана Україні до її підписання.
Підписання меморандуму
Втім, вже 17 квітня сторони зробили крок до спільної угоди. Україна і Сполучені Штати Америки підписали меморандум, який зафіксував спільні наміри країн укласти масштабну угоду про економічне партнерство. Одним з ключових її елементів – створення Фонду інвестицій у відбудову України.
Підписання меморандуму відбувалося онлайн. З українського боку документ підписала перший віцепрем’єр-міністр Юлія Свириденко, а з американського – міністр фінансів США Скотт Бессент.
“Готуємо створення Фонду інвестицій у відбудову України. Відповідна угода відкриватиме можливості для значних інвестицій, модернізації інфраструктури та взаємовигідного партнерства України та Сполучених Штатів”, – заявила тоді Свириденко.
Віцепрем’єр-міністр зазначила, що саму угоду повинна ратифікувати Верховна Рада України.
Що ж у підсумку в підписаній угоді між Україною та США?
Інформаційна агенція Bloomberg із посиланням на проект отриманого документа повідомляла, що у рамках угоди США та Україна прагнутимуть створити умови для “збільшення інвестицій у гірничодобувну промисловість, енергетику та пов’язані з ними технології в Україні”.
У тексті, за словами журналістів, також йдеться, що Вашингтон визнає наміри Києва, щоб угода не суперечила планам України щодо вступу до Європейського Союзу.
Крім того, США погодилися, що американським внеском до спільного інвестиційного фонду будуть вважати лише майбутню військову допомогу для України. Щодо останнього, то, як вище було вказано, Шмигаль розповів, що Україна домовилася не зараховувати в угоді про надра допомогу США, яку отримала до підписання.
Оскільки, як зазначає Bloomberg, адміністрація Трампа наполягала, щоб в угоді прибутки від майбутніх українських інвестиційних проєктів, зокрема щодо корисних копалин та інфраструктурою, були “компенсацією” за військову допомогу, надану від початку повномасштабного вторгнення.